Сергій Мінін

(1901-1937)

Сергей-Минин001-700

Мінін Сергій (Сєрґєй) Артєм’євич – російський кіноактор, що зіграв у низці фільмів виробництва Одеської кіностудії ВУФКУ 1926-1927 та 1930-1934 років. Народився у Владивостоку. В 1923-1925 році навчався в кіноакторській студії одного з піонерів російського кінематографу, теоретика кіно, режисера Бориса Чайковського, в 1926-1927 – викладач студії. Виступав в опереті, кабаре, цирку (борцем).

Маючи імпозантну зовнішність і кремезну статуру, виступав здебільшого в амплуа революціонерів, борців з несправедливістю, авантюристів та мандрівників.  

До влаштування на Одеську кінофабрику, куди, вочевидь, був запрошений керівництвом ВУФКУ, встиг знятися в трьох російських стрічках. Перша робота в Україні – в фільмі “Беня Крик” (1926) Володимира Вільнера за сценарієм Ісака Бабеля. Також знявся в “Сумці дипкур’єра” (1927) Олександра й “Двох днях” (1927) Георгія Стабового, де зіграв роль Андрія, сина старого дворецького Антона.

Покинувши Україну, знімався в фільмах Абрама Роома, Іллі Трауберга.

В 1930-1934 роках знявся на Україні в епізодичних ролях у фільмах Секрет рапіда Павла Долини, Мірабо Арнольда Кордюма, Іти заважають Георгія Стабового, Перекоп Івана Кавалерідзе, в головній ролі в фільмі Арнольда Кордюма та Йозефа Рони Полум’я гір тощо.

Оскільки в титрах останніх двох фільмів, де знявся Мінін, його прізвище не вказано, ймовірно став жертвою репресій 1937 року.