+  FOUND  +

Перекоп

1930, Одеська кінофабрика "Українфільм" 7 ч. / 2200 м

Сценарист:
 Іван Кавалерідзе
Оператор:
 Микола Топчій
У ролях:
Іван Твердохліб (бідняк), Оксана Підлісна (його дружина), Василь Красенко (куркуль), В.Піддубний, Георгій Астаф’єв (сини куркуля), С.Васютинський (робітник), Ольга Еммануель (гола жінка), Семен Свашенко (калмик), Степан Шагайда (уповноважений Центру, товариш Артем

Фільм присвячено 10-річчю штурму Перекопу радянською армією. 

Німий революційний епос «Перекоп» Кавалерідзе знімає про Перекопсько-Чонгарську операцію (1920), в ході якої Червона армія на чолі з загонами Нестора Махна перемогла Врангеля, взяла Крим та, за аксіомою радянської історіографії, поклала кінець громадянській війні. Однак, за задумом Кавалерідзе, він не лише про це: «трьом Перекопам — військовому, знищенню куркуля та виконанню п’ятилітнього пляну — присвячується мій фільм». У «Перекопі» Кавалерідзе частково відходить від винайденого ним кіноскульптурного синтезу, розробленого у дебютній, нині втраченій, стрічці «Злива» (1929). 

Якщо експериментальна «Злива» фільмувалася в павільйоні на тлі чорного оксамиту з мінімалістичними декораціями-кубами, то в «Перекопі» режисер частину епізодів знімає на натурі. Але не залишає і свою ідею поєднання скульптурної пластики з мовою кіно, що особливо помітно в сцені переходу армії через Сиваш, яка знімалася в павільйоні в абсолютній темряві. Кавалерідзе, як сам він писав, «використовує замість різця світло, що дає глибинність, майже стереоскопічність кадру», а також динамічність освітлення, яке «укрупнювало середні й великі плани вкритих мазками гіпсу й кристалами нафталіну акторів».  

Особливу увагу привертає новаторська робота оператора Миколи Топчія: неочікувані ракурси, близькі і панорамні плани, прийоми уповільнення та прискорення оповіді. Топчій починає співпрацювати з Кавалерідзе уже на «Зливі» — помічником оператора Олексія Калюжного. Сценічне вирішення епізодів Кавалерідзе створює у співпраці з талановитим художником-постановником Григорієм Довженком, який належав до кола бойчукістів і працював у сфері монументального живопису. 

У жанрі кіноепосу режисеру вдається досягнути великих історіософських узагальнень. Як згадує актор фільму Петро Масоха: «Режисер подавав не конкретні історичні події, а ніби рухомі монументи, що мали впливати на глядача своєрідною романтикою режисерських стилізованих композицій, операторських світлотіней, акторських мізансцен в абстрактних площинах і лініях декорацій». На перший погляд, сюжетно не пов’язані між собою сцени фільму завдяки поетичній образності набувають історичного символізму і монументальності. Вражаючі масовки, цікаві операторські знахідки та драматургічні ходи споріднюють «Перекоп» з фільмами Олександра Довженка.

Фільм зберігся частково.