БIБЛIОТЕКА

Новостворене Всеукраїнське фото- кіноуправління чи не одразу вирішило запустити спеціалізований журнал про кіно. Найпершою такою спробою стає «Фото-кино» за редакцією голови правління ВУФКУ Василя Прокоф’єва. Перший і другий-третій (здвоєний) номери цього журналу вийшли друком у харківському видавництві «Пролетарий» у жовтні 1922-го та в січні 1923 року, відповідно. Тоді ж 1923-го там-таки в столиці з’являється перший і він же останній номер журналу «Екран». Водночас матеріали про кіно з’являються і в загальномистецьких виданнях: одеських «Силуетах» (1922–1923) і «Юголефі» (1924–1925), харківському «Культробітнику» (1927–1930).

Суттєві зміни відбуваються наприкінці 1925 року після того, як ВУФКУ спершу в Харкові, а згодом у Києві починає видавати журнал «Кіно», місячний наклад якого сягає за найкращих часів 31000 примірників. У «Кіно» друкуються найпомітніші українські кінокритики та теоретики-самоуки 1920-х років: Леонід Скрипник, Дмитро Бузько, Олексій Полторацький, Микола Бажан, Микола Лядов, Гліб Затворницький та інші. У 1927 році поряд з «Кіно» ВУФКУ засновує ще й газету «Кіно-тиждень», перші десять чисел якої з’явилися накладом 5 000 примірників. В 1928 році за сприяння ВУФКУ Товариство друзів радянського кіно починає видавати ще одне профільне видання «Кіно-газету». Понад де, виникає спеціалізоване видавництво «Укртеакіновидав», де зокрема виходять друком основоположні для української кінотеорії книги як «Сценарiй. Основи кінодраматургії та техніка сценарію» Миколи Лядова, «Народження українського радянського кіна» Якова Савченка, «Три оператори» Миколи Ушакова, «Етюди до теорії кіна» Олексія Полторацького. Поряд із ними в Державному видавництві України виходить «Нариси з теорії мистецтва кіно» Леоніда Скрипника та «Кіно й кінофабрика» Дмитра Бузька.

ВСІ А Б В Ґ Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я