Мілі Таут-Корсо

Мілі Таут-Корсо — акторка, режисерка, що народилася в Латвії.

За свою довгу кар’єру Мілі Християнівна Таут-Корсо встигла змінити багато спеціальностей. В 1915 році, у віці 16 років, вона закінчує балетну школу в Ризі. В 1919 стає акторкою Сергієв-Посадського театру (Московська область).

Паралельно з роботою в театрі, в 1922 вступає до Петроградського інституту екранного мистецтва, все більше занурюючись в світ кіно, з яким в подальшому буде пов’язане все її життя.

У 1924 році Таут-Корсо (цей псевдонім вона обрала собі на часть свята квітів в Італії) дебютує в кіно.

Серед її перших ролей — фільм «Червоні партизани» (реж. В’ячеслав Вісковський). Цю стрічку фільмують на «Севзапкино», а в центрі її сюжету — боротьба сибірських партизан проти загонів Колчака. В тому ж році акторка з’являється й у стрічці Фрідріха Ермлера та Едуарда Йогансона «Скарлатина» (1924).

В 1926 році Мілі Таут-Корсо стає акторкою ВУФКУ. На Одеській кіностудії вона знімається у двох фільмах Георгія Стобового. Спочатку в стрічці «Свіжий вітер» (1926), в якій розповідається про життя рибалок, а потім в бойовику «Два дні» (1927). Стабовий дуже вплинув га становлення акторки, адже його режисерська манера часто включала консультації зі знімальною групою щодо способу зйомки. 

Втім серед найбільших її здобутків цього періоду — головна роль в емансипативній комедії «Дівчина з палуби» (1929, реж. Олександр Перегуда), де вона грає молоду дівчину, яка опинившись на кораблі серед матросів у відкритому морі, поступово стає рівноправною частиною їх команди.

Грає Таут-Корсо й у Марка Терещенка в фільмі «В погоні за щастям», в основі якого оповідання Коцюбинского “Дорогою ціною (1927). А також в «Цементі» Володимира Вільнера, «Непереможних» Арнольда Кордюма (обидва – 1927) та у Григорія Гричера-Чериковера в «Кварталах передмістя» (1930). Її останньою роботою в українському кіно стає фільм «Молодість» (1934).

У 1930-х Мілі Таут-Корсо переходить на Ленінградську кінофабрику. В 1936-1937 роках працює асистенткою по костюмах на «Мосфільмі».

Починаючи з 1937 присвячує себе анімації, ставши акторкою та режисеркою кіностудії «Союзмультфільм».