Мойсей Зац

Мойсей (Михайло) Зац — український сценарист, драматург. Найбільш відомий як співавтор сценарію «Сумки дипкур’єра» Олександра Довженка.

Мойсей Борисович Зац народився 5 січня 1904 року в Одесі. Кар’єру журналіста, письменника розпочав на початку 1920-х, друкувався у журналах на кшталт одеського громадсько-політичного та літературного «Шквалу».

Зац плідно працює у кіно протягом 1927-1935 рр. Окрім «Сумки дипкур’єра», серед його значних робіт, виконаних самостійно або в співавторстві: «Свіжий вітер» (1927) Георгія Стабового, що розповідав про «соковитий побут чорноморських рибалок», «Напередодні» (1928) Григорія Гричера за Алєксандром Купріним, «Земля кличе» (1927) Володимира Баллюзека — так саме про життя єврейського містечка, нарешті, «Нічний візник» (1929, реставрований 2011) Георгія Тасіна, присвячений громадянській війні в Одесі.

Частково зберігся фільм за сценарієм Заца «Хранитель музею» (1930, режисер Борис Тягно), у якому колишній «петлюрівець» перетворюється на прихильника радянської влади. «Мокру пристань» (1930) режисера Мирона Білінського, що не дійшла до екранів, Зац пише у співавторстві з Миколою Бажаном. Сценарист працює в Одесі до 1935 року, перш ніж переїхати до Москви.

У другій половині 1930-х разом із Миколою Островським пише кіносценарій за романом «Як гартувалась сталь». Цей труд перервано через смерть письменника (1936); в основу першої екранізації роману (1942) ліг сценарій, написаний власноруч її режисером Марком Донським.

Загинув Мойсей Зац 1942 року під час оборони Севастополя радянськими військами.