Лазар Френкель

Лазар Френкель – український режисер дитячих фільмів, актор, сценарист.

Народився в Дніпропетровську в родині лікаря. В 1923 році закінчує режисерський і акторський факультети Київського музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка. Разом із Глібом Затворницьким та Олексієм Каплером пробує створити незалежну кіностудію при київському театрі «Комункульту».

Працює у легендарному театрі «Березіль». Одружується з акторкою Євгенією Садовською. Грає у фільмах «Вася – реформатор» (1926) та «Любов» (1933). Утім, популярним стає як постановник дитячих фільмів.

Серед його найбільших успіхів – «Безпритульні» (1928), «Греблю прорвано» (1928), «Сам собі Робінзон» (1929), «Разом із батьками» (1932), «Дивний сад» (1934). 

У 1936 році спільно з Глібом Затворницьким знімає дитячий пригодницький фільм «Том Сойєр» за романами Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». Ця стрічка виявиться останньою великою ігровою картиною Френкеля. 

Після війни працює виключно у документальному кіно, а з 1947 року стає постійним режисер Української студії хронікально-документальних фільмів. Саме тут він знімає десятки стрічок: «Свято піонерів» (1947), «Комплексна механізація» (1950), «В одній школі» (1952), «Черешеньки» (1953), «Перші кроки», «Спартакіада УРСР» (1955), «Серця молодих» (1957), «Чудовий подарунок», «Дорога в життя» (1958), «Молодість звільненого краю» (1959), «Життю назустріч», «Юні запорожці» (1960), де регулярно звертається до своєї улюбленої теми – молодості та юнацтва.