+  FOUND  +

Шкурник

Знайоме обличчя / Цибала / Історія одного обивателя / Пригоди Шмигуєва

1927, Київська кінофабрика ВУФКУ, 7ч. / 2159м, 79 хв.

Сценарист:
 Вадим Охременко, Микола Шпиковський, Борис Розенцвейг
Оператор:
 Олексій Панкратьєв
Художник:
 Соломон Зарицький
У ролях:
Іван Садовський (Аполон Шмигуєв, обиватель), Лука Ляшенко (начальник партизан), Дора Феллер (комендант), Дмитро Капка (полковник), Семен Власенко (завідувач відділом по боротьбі з самогоном), Цибала” (Верблюд

Екранізація оповідання Вадима Охременка „Цибала”.

Дія відбувається під час громадянської війни в Україні. «Нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв чхати хотів на всі ідеології, боротьба між представниками яких точиться на вулицях Києва. У пошуках добробуту він стає спочатку на сторону червоних, потім білих і “нейтральних” військ. Скрізь дістає статуси завдяки своїй гнучкості. Чоловік має одну мету – заробити грошей. І доля йому у цьому сприяє. Ще одним головним героєм фільму є верблюд. Випадково чоловік стає його погоничем і верхи на ньому подорожує Україною. 

Авантюрно-пригодницьке роуд-муві, у якому радянська влада побачила карикатуру на себе, свого часу було заборонене до показу. Фільм віднайшли завдяки невеликій статті Осіпа Мандельштама, в якій він дуже схвально оцінив стрічку. Саме ця замітка надихнула мистецтвознавців розпочати пошуки фільму, єдина копія якого знайшлася у Держфільмофонді РФ. 

 

Фільм було заборонено на основі протоколу ДРК РРФСР за № 2974, у якому, серед іншого, було зазначено: „…Громадянська війна розглядається у фільмі тільки з точки зору її темних огидних сторін. Грабіж, бруд, тупоумство Червоної Армії, місцевої Радянської влади і т.д. Вийшов кепський пасквіль на дійсність того часу.”

Іншої думки про фільм був відомий російський поет О.Е.Мандельштам. “Фільм, писав Осіп Мандельштам, бачить світ з висоти сідла, з вагонного майданчика або з артилерійської двоколки очима середньої людини ненапружено, без символічних примх ”.

Київська прем’єра відбулася 1.05.1929 (ще до офіційного рішення ДРК), рецензію Осіпа Мандельштама, як вважають дослідники його творчості, слід датувати березнем-квітнем цього ж року. Інформованість поета про фільм, ймовірно, пояснюється особистим знайомством його з одним із авторів сценарію фільму – Борисом Розенцвейгом, а, можливо, ще й тим, що в ті роки О.Мандельштам був близьким до ВУФКУ, бо якийсь час редагував там сценарії. За згадками вдови поета, Н.Л.Мандельштам, її чоловікові були знайомі неофіційні подробиці виробничої історії картини. Надія Мандельштам пише: „У фільмі Шпиковського „Шпигун” *… змусили перезняти величезні шматки, тому що червоноармійці в громадянську війну були спочатку показані такими, якими були, тобто були обірваними. На вимогу ідеологів їх довелося одягнути і привести майже в елегантний вигляд”.