+  FOUND  +

Хліб (Тисяча дев'ятсот двадцятий рік)

Київська кінофабрика ВУФКУ, 1929, 44 хв, 6ч., 1014 м
Драма

Режисер:
 Микола Шпиковський
Сценарист:
 Володимир Ярошенко
Оператор:
 Олексій Панкратьєв
Художник:
 Соломон Зарицький
У ролях:
 Лука Ляшенко (демобілізований червоноармієць), Софія Смирнова (селянка), Федір Гамалій (куркуль), Дмитро Капка (дід), Зоя Корнєва (селянка)

Демобілізований червоноармієць вертається в своє село. Пройнятий духом колективізму, він переорює межі «куркулів» і засіює їх землю відібраним у «міщан» зерном. Його батько, людина традиційного світогляду, не вірить, що
крадене зерно зійде на краденій землі. Він живе в пантеїстичному світі українського етосу, де гріх має свій матеріальний вимір. Та коли зерно таки сходить, дід визнає правоту сина – заради побудови нового світу старі закони
світобудови мають бути зламані.

Кіноепос «Хліб», створений Шпиковським в один рік з Довженковою «Землею», утворює з нею парадоксальну світоглядну та естетичну пару. Проте, якщо «Земля» давно увійшла до кінематографічного канону, стрічка Шпиковскього, донедавна лишалася невідомою широкій аудиторії. 

 

В одній з нечисленних анотацій до «Хліба» його сюжет описується буквально двома словами: «Фільм має висвітлити взаємини міста та села довкола продовольчої проблеми».  Насправді «Хліб» претендує на охоплення значно ширшої історичної картини. Дія фільму розгортається у 1920 році. Проте, як це властиво тогочасним радянським утопіям, одна посівна кампанія дивовижним чином вміщає в себе ціле десятиліття прогрессу включно з електрифікацією та колективізацією.

 

Завершений в жовтні 1929 року «Хліб» було заборонено як такий, що «дає хибне уявлення про боротьбу за хліб». Фільм так ніколи й не вийшов на екрани. Шпиковського, великого й непересічного режиссера, було викреслено з історії українського кіно. Повернувшись до Москви, він з середини 1930-х років перестав знімати й займаєтьсясутонаписаннямсценаріїв.

Фільм двічі розглядався ДРК РРФСР. Обидва варіанти були відхилені. У протоколі  № 3430 від  02.04.30 дано такий висновок політредактора:

„Картина даёт ложное представление о борьбе за хлеб. Середняк из картины вышел полностью. Период восстановительный (ограничение кулака, относительное экономическое укрепление кулака), НЭП, классовая борьба, подготовка политических предпосылок для ликвидации кулачества и коллективизации – всё это из картины выпало.

Проблема хлеба трактуется в фильме вне связи с социалистическим строительством. Вопрос о том, что  индивидуальное землепользование ставит  предел развитию Народного хозяйства, в картине не затронут. Картина перекликается с узкими местами нашей  современности. Изменения, внесенные в новый вариант картины, не устранили из неё основных её недостатков. Картина искажает историческую действительность в области разрешения аграрного вопроса.”