Алім

Крим. Середина ХІХ ст. На шкіряній фабриці скупого Алі-бая працює гордий і сміливий «джиґіт» Алім, який не може спокійно дивитися на знущання над робітниками й одного дня дає відсіч. Його звільняють, але з собою він забирає спогади про красуню-дочку колишнього хазяїна – Сару. Дороги молодих людей розходяться. Алім стає на революційний шлях – разом із товаришами тікає в гори та розпочинає підпільну боротьбу. Одне його ім’я наводить жах на поміщиків, мурзів і чиновників. Проти кримськотатарського Робін Ґуда влада відправляє загони казаків.

Пригодницький фільм, який нагадує американські вестерни, був знятий за мотивами кримськотатарської легенди, перетвореної 1925 року на п’єсу репресованим кримськотатарським письменником Іпчі Умером.

Зйомки фільму за сценарієм українського поета-авангардиста Миколи Бажана розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації в національних республіках спричинила запит на національні сюжети. Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. Роль Аліма зіграв відомий театральний кримськотатарський актор, перший народний артист Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки Хайрі Емір-Заде. 

Зйомки консультував директор кримського національного музею – у фільмі з особливою точністю намагалися зафіксувати автентичні деталі життя і побуту кримських татар.

Фільм зажив широкої популярності, і 1927 року його показали в Берліні та Парижі.

1935 року фільм перемонтували й випустили в прокат у новій редакції. Таємним розпорядженням «Українфільму» від 21 квітня 1937 року № 700/р стрічку заборонили до показу, а копії знищили.

Прем’єра відреставрованої стрічки відбулася в 2014 році на відкритті фестивалю «Німі ночі» в Одесі як присвята 70-річній депортації кримськотатарського народу.