Йосип Шпінель
(1892-1980)
Йосип Шпінель — художник кіно, один з найвидатніших майстрів цієї галузі в українському та російському кіно першої половини XX століття. Також художник театру, архітектор, теоретик, викладач.
Народився 24 вересня (6 жовтня; за іншими даними, 7 жовтня) 1892 року в Білій Церкві. Юнаком заробляв як кресляр-землемір, потому вивчав архітектуру в Київському художньому училищі. Поруч з Валеріяном Риковим спроєктував храм для київського Братського кладовища. Згодом потрапив на фронт Першої світової.
1920 року Йосип Шпінель оформив свою першу театральну виставу для Театру імені Івана Франка у Черкасах. 1921 року не на довго стає художнім керівником театру Української Радянської Республіки імені Шевченка (колишній Театр Берґоньє, нині – Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), комісаром театру в цей час так само коротко працює Олександр Довженко. Далі — Москва, де художник навчається у Вищих державних художньо-технічних майстернях, й, нарешті, Одеса, куди Шпінеля запрошує режисер Григорій Гричер. Шпінель оформлює «Крізь сльози» (1928), успішну трагікомедію Гричера за Шолом-Алейхемом, і потім ще неодноразово працює над стрічками на єврейську тематику («Напередодні», 1928; «Очі, які бачили», 1928; «П’ять наречених», 1929; «Людина з містечка», 1930). 1927 року Шпінель, разом із Гайнріхом Байзенгерцем, оформляє «Нічного візника» Георгія Тасіна — видатну психологічну драму, а 1929-го робить внесок до ще одного шедевру ери ВУФКУ, «Арсенал» Олександра Довженка.
Одночасно з роботою на кінофабриці Шпінель викладає теорію кіно в Одеському кінотехнікумі. 1931 року переїжджає до Києва, де так само плідно працює, водночас викладаючи у Київському кіноінституті. Згідно з журналом «Кіно» за 1931 рік, Шпінель бере участь у створенні довженківського «Івана»; проте, у титрах художником зазначений Юрій Хомаза. 1933 року їде до Москви, де протягом 1930-х здебільшого співпрацює з такими самими вихідцями з України. Доленосним було знайомство з Сєрґєєм Ейзенштейном — Шпінелю випала нагода працювати над двома видатними фільмами режисера. Це «Олександр Невський» (1938) та «Іван Грозний» (1944-1945).
З 1940 року Шпінель викладав у московському ВДІКу. У його доробку «російського періоду» — фільми Міхаїла Ромма, Сєрґєя Юткєвіча, Міхаїла Калатозова. Художник пішов з життя 2 липня 1980 року.