Петро Чардинін

(1872-1934)

Чардинін_650

Петро Чардинін (Пьотр Красавцев) – піонер російського, латвійського та українського кіно, автор кількох найдорожчих постановок ВУФКУ, під егідою якого Чардинін працює з 1923 року та ледь не до самої смерті.

Народився в містечку Чердинь, що у Пермській області. В юності тікає з дому до Москви, де вступає на курси в Музично-драматичне училище у клас Владіміра Нєміровіча-Данченка. Після цього Петро Красавцев бере собі псевдонім Чардин, змінивши його згодом на Чардинін. Довгий час працює актором та антерпренером. 

У кіно потрапляє завдяки знайомству з Алєксандром Ханжонковим, одним із найвпливовіших кінопромисловців Російської імперії. У нього від пробує себе оператором та режисером. Згодом переходить на роботу до конкурента Ханжонкова – Дмитра Харитонова. 

За різними даними до революції 1917 року, Чардинін фільмує близько 120 фільмів, серед яких, одні з кращих стрічок за участю першої зірки українського кіно – акторки Віри Холодної – «Міражі» (1915) та «Мовчи, сум, мовчи» (1918, виконавець голвоної ролі). 

В 1919 році, знявши похорон Холодної, Чардинін емігрує з Росії. Якийсь час працює у Франції, Німеччині, Італії, а перебравшись до Латвії, опиняється у витоків місцевого кінематографу. 

З 1923 року Петро Чардинін на запрошення ВУФКУ починає роботу на Першій Одеській кінофабриці, знявши загалом 13 українських фільмів. Серед них один із перших українських блокбастерів – стрічка «Укразія» (1925), присвячена шпигунській боротьбі та інтервенції білогвардійців на північ України. За рік фільмує одразу два знакові байопіки – «Тарас Шевченко» (1926) та «Тарас Трясило» (1927), за однойменною поемою Володимира Сосюри. В обох головну роль грає легендарний український актор Амвросій Бучма. 

Саме «Тараса Шевченко» прийнято вважати першим українським байопіком, першим художнім фільмом про життя поета, найдовшим і найдорожчим фільмом за всю історію ВУФКУ. Його виробництво обійшлося студії у 288 000 карбованців, в той час як витрати на фільм становили в середньому 70 000 карбованців. Як і його легендарна муза Віра Холодна, Петро Чардинін помер в Одесі, 1934 року від раку печінки, а на його могилі згодом встановили кенотаф акторці.