Олександр Соловйов

Олександр Соловйов

(1898-1973)

Український і російський кінорежисер, автор сценаріїв, редактор, викладач. Чоловік актриси Тамари Адельгейм. Народився в Борисоглібську в Росії. У 1914–1918 навчався на медичному факультеті в Харківському університеті. Після закінчення університету вступає до лав Червоної армії, де служить протягом 1919–1922. У 1923–1925 працює замісником завідуючого відділу просвітлення ЦК ВКП(б) і паралельно із цим завідує літературним і театральним відділом газети «Комуніст».

У 1927-му приходить працювати в кінематограф одразу на посаду замісника директора Ялтинської, а згодом і Одеської кіностудії. Протягом цього часу зняв п’ять фільмів. Розпочинає свою режисерську кар’єру стрічкою для дітей «Троє» (1927) за мотивами новели О’Генрі про вождя червоношкірих, але події перенесені в радянські реалії, а головні герої – піонери. У 1928 році Соловйов знімає фільм про клоуна-червоноармійця у вирі революційних подій, якого втілив на екрані Микола Надемський. Фільм отримав позитивні відгуки в пресі, особливо захоплений відгук залишив французький письменник Анрі Барбюс, який переглянув фільм під час свого перебування в Одесі.

У наступному фільмі «П’ять наречених» режисер також звертається до подій громадянської війни. В центрі уваги цієї агітаційної стрічки – єврейська спільнота, яку тероризують петлюрівські загони. Фільм критикують у пресі за спрощення, плакатність і шаблонний поділ героїв на «кришталево чистих» і «пекельно-чорних». Окрім багатьох інших вад, радянська цензура відзначає, що у стрічці петлюрівці показані «занадто гуманними». Помітні ролі у фільмі зіграли Амвросій Бучма і Тамара Адельгейм. 

Наступний свій фільм «Вибухлі дні» (1930) режисер присвячує темі колективізації і розбудові ідеального села майбутнього, натуру для зйомок якого віднайшли у взірцево-показовому колгоспі «Гігант». Там само, де Михаїл Кауфман десь у цей самий час фільмує «Небувалий похід».

Останній свій фільм, знятий в Україні, – «Фронт» (1931) режисер присвячує популярній на той час темі механізації Донбасу. Цей звуковий фільм (тонфільм, як тоді казали) він знімає разом із оператором Яковом Кулішем і композитором Ігорем Белзою, анімаційні вставки до фільму робить засновник української анімації В’ячеслав Левандовський.

Наприкінці 1931 року режисер разом із оператором Лавриком і композитором Борисом Лятошинський розпочинають зйомки ще одного звукового фільму «Вогні над берегами» про революційну боротьбу робітників на Заході. Фільм так і не був завершений. 

Після цього режисер переїжджає працювати на «Мосфільм», де працює редактором сценарного відділу, а у 1935 році знімає оборонну комедію на матеріалі громадянської війни «Стан облоги» за сценарієм Миколи Шпиковського. Фільм заборонили. У 1943–1957 – працює редактором уже сценарної студії на «Мосфільмі». У 1958–1960 викладає у ВДІКу, де також і навчається екстерном – у 1964 році закінчує сценарний факультет.