Лесь Курбас

Лесь Курбас – український режисер і теоретик театру, засновник експериментального театру «Березіль»; з майстерні Курбаса в кінематограф прийшли не тільки талановиті актори, але й низка режисерів.

Народився в галицькому містечку Самбір в акторській родині, з цією професією планував пов’язати життя. Його батьки гастролювали з театром «Руська бесіда», не сцені якого деякий час грає і Курбас. Завдяки навчанню у Відні та Львові близько знайомиться з тогочасною європейською модерною культурою.

В 1907 році створює студентський театр, де стає головним актором і режисером.

 У 1916 році переїздить до Києва та приєднується до трупи театру Миколи Садовського. А вже через рік згуртовує довкола себе молодих виконавців, яким цікаві його новаторські експерименти та пошуки у сфері акторської пластики. З часом цей осередок перетвориться на «Молодий театр».

Працює режисером у Київському оперному театрі «Музична драма», гастролює з театром «Кийдрамте».

В березні 1922 року засновує свій найбільш амбітний проект – мистецьке об’єднання «Березіль», в рамках якого Курбасу вдається відійти від суто психологічного театру, на користь театру перетворення.

У своїй постановці «Джиммі Гіґґінс» (1923) Курбас одним із перших в СРСР включає кінопроекцію у виставу як частину сценічної дійсності. Паралельно з 1923 року працює деканом драматичного факультету Музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка.

Експресіоністичні і новаторські пошуки театру «Березіль» виховують нове покоління режисерів і акторів, частина з яких іде працювати в кіно у другій половині 1920-х років.

У 1924-1925 роках Лесь Курбас на запрошення ВУФКУ створює кілька фільмів  – «Макдональд», «Сон Товстопузенка», «Вендета», «Арсенальці») – їх показують у кінотеатрах у рамках кіножурналу «Маховик» (жоден із фільмів, на жаль, не зберігся).

Слідом за ним із «Березолю» на ВУФКУ приходять працювати режисери – Фавст Лопатинський, Ханан Шмаїн, Олександр Перегуда, Борис Тягно, Павло Долина, актори – Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Петро Масоха, Семен Свашенко, Зінаїда Пігулович, Степан Шагайда, Лесь Подорожній та інші.

В 1933 році Курбаса усувають від керівництва «Березолем».

Відчуваючи загрозливість ситуації, режисер переїжджає до Росії та влаштовується працювати в одному з московських театрів, але того ж року його заарештовують і відправляють у виправні табори строком на п’ять років.

На засланні режисер не припиняє творчої діяльності – ставить близько десяти п’єс, але в 1937 році його розстрілюють на Соловках в урочищі Сандармох.