Ханан Шмаїн

(1902-?)

Ханан Шмаїн – сценарист, театральний та кінорежисер, уславлений комедіограф, послідовник Леся Курбаса.

Народився на Київщині. Восени 1921 року, коли Кийдрамте переїжджає в Білу Церкву, 19-річний Ханан вступає до студії драматичного мистецтва, яка діяла при театрі.

З 1923 по 1928 рік працює в режисерській лабораторії «Березолю» й асистує Курбасу в низці постановок. Також грає в харківському театрі малих форм «Веселий пролетарій». 

У 1930-му році Шмаїн переїздить до Одеси, де починає працювати на кінофабриці. Разом із редактором «Червоного Перцю» та старшим братом Остапа Вишні Василем Чечвянським пише сценарій та ставить кінофейлетон про чистку радапарату «Скринька» (1930). У цьому ж році у Ханана народжується син Ілля, згодом – відомий богослов та православний священик. 

Наступного року Шмаїн із родиною переїздить до Києва, де знімає свій повнометражний режисерський дебют «Свині – завжди свині» («Станція пупки», 1931) – сатиричну комедію, в якій висміюються радянський бюрократизм, формалізм, доведений до абсурду безладом та саботажем, міщанство та провінціалізм. 

Наступний фільм Шмаїна – знову комедія «Смачного» (1933). Сценарій до фільму Шмаїн пише разом із майбутнім сталінським лауреатом та депутатом Олександром Корнійчуком. 

1936 року, разом з Ігорем Ільїнським, Шмаїн знімає свій найвідоміший та останній фільм на Київській кіностудії – кінокомедію «Якось улітку» за сценарієм Ільфа та Петрова. Після розстрілу Леся Курбаса та тиску критиків, Шмаїн із родиною переїжджає до Москви. 

1941 році іде добровольцем на фронт, потрапляє у німецький полон. Врятований земляками з  Білої Церкви, Шмаїн після війни пов’язаний з кіностудією «Мосфільм» на якій знімає дві стрічки «Небезпечна рейка» (1952) i «Сеанс гіпнозу» (1953). У 1960-х роках працює режисером на кіностудії науково-популярних фільмів «Моснаукфільм».