Гайнріх Байзенгерц
(1891–1977)
Гайнріх Байзенгерц (Георгій Байзенгерц, нім.: Heinrich Beisenherz, 1891–1977) – німецький художник та художник кіно, який працював на ВУФКУ з 1926 по 1928 роки.
Народився в Дортмунді, Німеччина в сім’ї майстра столярної справи. В юнацькі роки навчається на живописця, після чого займається декоративно-прикладним мистецтвом та декоративним живописом. З 1913 по 1917 роки перебуває на військовій службі, в 1920-му потрапляє до кіноіндустрії.
До 1926 року працює художником на німецьких стрічках, серед яких «Падіння» (Der Absturz, 1923) з легендарною Астою Нільсен та картини Людвіга Вульфа «Любов королеви» (Die Liebe einer Königin, 1923) і «Ґарраґан» (Garragan, 1924).
Після запрошення ВУФКУ працює на Одеській кіностудії, де долучається до роботи над понад двадцятьма стрічками.
Його першою картиною в Україні стає фільм «Беня Крик» (1926). Серед інших стрічок, над якими Байзенгерц працює в Україні – «Гамбург» (1926), «Черевички» (1927), «Сумка дипкур’єра» (1927), «Проданий апетит» (1928) та «Джиммі Гіґґінс» (1928), в які він приносить візуальні елементи, притаманні німецькому експресіонізму.
Після повернення до Німеччини Байзенгерц працює над оформленням нацистських пропагандистських фільмів. Подібне не завадить йому працювати на Батьківщині і після Другої світової війни.
