ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922–1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними (без однієї чи кількох частин).

Сайт «ВУФКУ. Lost&Found» є  першою онлайн-колекцією медіатеки Довженко-Центру і чи не єдиним онлайн-ресурсом, в якому можна знайти вичерпну інформацію про ВУФКУ.

Місією проекту «ВУФКУ. Lost&Found» є пошук та повернення в Україну втрачених фільмів 1920-х. Сліди ще деяких загублених фільмів того часу можна відшукати в іноземних архівах. Поки ж ми збираємо архівні матеріали про втрачені фільми, відновлюємо їх зміст, вивчаємо контекст їх виходу на екрани.

Ці пошуки та дослідження, реставрація та повернення фільмів в культурний обіг потребують фінансової підтримки. Долучившися до кампанії по збору коштів, яка стартує у жовтні 2019 року, ви зможете зробити свій внесок в справу відновлення колекції українського кіно.

За підтримки

Made by CASE digital studio
Lost Arrow

+  LOST  +

Три кімнати з кухнею

Жахлива людина

1928, Перша (Одеса) та Друга (Ялта) кінофабрики ВУФКУ
5 ч. / 1400 м (6 ч., 2341 м.)

Режисер:
 Микола Шпиковський
Сценарист:
 Соломон Лазурін
Оператор:
 Алєксандр Станке (Зйомки розпочинав Яків Авдєєв)
Художник:
 Маттеа Буюклі
У ролях:
 Н.Татарчевський (Лобойко, редактор газети), Дора Феллер-Шпиковська (Тіна Олександрівна,
його дружина), Семен Грабін (його брат, „жахлива людина”), Б.Гончаров, Анна Горічева (батьки Тіни), Л.Хуторна/я/ (тітонька з білим котом), М.Свєтухіна (Катя), Борис Шліхтінг (поет Лошадкін), Л.Воловик (художник Трепачов), (Григорій?) Єфремов (художник-декадент), Володимир Лісовський (управдом), Паршин (розпорядник танців), Микола Надемський (нічний сторож)

У фільмі використані мотиви сценарію В.Маяковського „Як поживаєте?” – про боротьбу з міщанством у побуті.

До радянського робітника редактора Лобойка приїжджає брат-студент робітничого факультету (робфаківець). Зустрічають його не дуже привітно. Дружину Лобойка, Тіну, гарнесеньку дамочку, цікавлять лише флірт і фокстроти, її папінька – ненажера й дармоїд, мамінька – квартирний „фельдмаршал”, тьотя – стара діва з таким же старим, як вона, котом. А ще до всього – Лобойко необачно відхилив твори бездарного поета Лошадкіна, одного з залицяльників своєї дружини. Тіна на честь Лошадкіна скликає звану вечірку „флірту й танцю”. На вечірці несподівано з’являються Лобойко та його брат. Виникає велика чвара. Лобойко кидає дружину, селиться на кухні.

Сценарій С.Лазуріна було затверджено ВКРК (протокол № 2940) 6.V.1927 р. Зйомки розпочато 1.ХІ.1927 р., після землетрусу в Ялті у вересні 1927 р. знімальну групу було розформовано, сценарій було передано на Одеську кінофабрику. Завершено зйомки у березні 1928 р.

Прем’єра: 2.08.1928 р. (Київ); 25.01.1929 р. (Москва)

Фільм не зберігся.

Попередній
Далі

Лібрето