Жінці про жінку

Режисерський дебют майбутньої заслуженої діячки мистецтв УССР (1954), уродженки Дубна Євгенії (Інги/Ївги) Григорович (1905-1978). Закінчивши, як і чимало українських кінематографістів, педагогічне училище, Григорович вступає до Державного технікуму кінематографії, вищого навчального закладу, відкритого в Одесі 1924 року. 

Через рік після закінчення технікуму Григорович потрапляє на знімальний майданчик фільму «Експонат з паноптикуму» (1929), стає помічницею уславленого на той час Георгія Стабового, режисера «Двох днів» (1927) — одного з найважливіших українських фільмів, що першим потрапив у американський прокат. З ним Григорович співпрацюватиме й в наступному його фільмі «Ступати заважають» (1930). 

Мабуть, через співпрацю зі Стабовим режисерці-дебютантці довіряють роботу над доволі важливим просвітницьким проектом — науково-популярний фільм про будову та особливості жіночого організму, рекомендації щодо поведінки жінки у повсякденному житті, зокрема під час вагітності та в післяпологовий період. 

«Жінці про жінку» знімався комсомольською знімальною групою на Одеській кіностудії та у медичних закладах й установах міста, на джутовій та тютюновій фабриці. 

Медичним консультантом фільму виступив непересічний лікар-гінеколог, доктор медицини Олександр Крупський, автор кількох українських підручників і монографій із оперативного акушерства. Випускник Тартуського університету Крупський зробив собі лікарську кар’єру в Україні, був у складі Української Центральної Ради, міністром здоров’я й опікування УНР. Під час зйомок фільму очолював кафедру акушерства і гінекології в Одеському медичному інституті. З 1930 по 1936 роки завідував кафедрою акушерства та гінекології Київського медичного інституту. Наступного року Крупського заарештували у сфабрикованій справі Спілки визволення України (СВУ). Після звільнення Крупському заборонили проживати в Україні. 

Значення Крупського для української гінекології та акушерства важко переоцінити. Він досліджував, пропагував та активно застосовував знеболювання пологів. Понад те, Крупський обстоював необхідність забезпечення курортним лікуванням селян.