Інсталяції за мотивами літературних творів на основі лібрето втрачених фільмів

(Таня Малярчук, Олексій Нікітін, Олександр Ірванець, Ірина Цілик, Наталка Сняданко, Антон Санченко)

 Сценарії до фільмів ВУФКУ писали такі непересічні письменники 1920-х років, як Майк Йогансен і Микола Бажан, Ісак Бабель і Владімір Маяковський.

Часто про сюжети незбережених фільмів ВУФКУ ми знаємо лише з «лібрето», текстів-синопсисів, що роздавалися в кінотеатрах перед показами. Саме «лібрето» допомогали глядачу розібратися із подіями на екрані та, подеколи, навязували свою інтерпретацію фільму.

Попрацювати з «лібрето» найцікавіших втрачених фільмів ми запросили відомих сучасних українських письменників(-ць), які написали на їх основі нові авторські твори, в різних жанрах і стилістиці.

В експозиції ж тексти письменників трансформувалися в інсталяції-образи, де слова перетворилися на фігури зі світла й тіні, подібно до того, як сценарії трансформуються в образи на екрані.

Поряд із сучасними творами представлено і широкий спектр книжкових видань 1920-х років, як профільних досліджень, так і першоджерел екранізацій, які, до слова, складали чи не третину всього репертуару ВУФКУ.

«Увінчує» залу портрет лідера українських панфутуристів Михайля Семенка, редактора Одеської кіностудії ВУФКУ, написаний художником Анатолем Петрицьким.