Володимир Баллюзек
(1881-1957)
Володимир Баллюзек — російський художник і кінорежисер. У кіно з 1914 року, працює в Одесі та Києві протягом 1920-30-х. За часів розквіту Одеської кінофабрики ВУФКУ провідний оформлювач пробує себе й у режисурі.
Народився 25 грудня 1881 року у Санкт-Петербурзі. Юнаком Баллюзек потрапляє до революційних кіл, через участь у підпіллі 1905 року його висилають геть зі столиці. Молодий художник вдало використовує покарання, виїхавши за кордон й здобувши художню освіту в Мюнхені. До практики Баллюзек переходить у майстернях і театрах Парижа, Белграда, Відня, Лондона. Повернувшись у Російську імперію, співпрацює з Яковом Протазановим — цей творчий союз виявиться довготривалим («Пікова дама», 1916; «Отець Сергій», 1917; «Свято святого Йорґена», 1930).
1926 року в Одесі Баллюзек ставить «Гамбург» за сценарієм Юрія Яновського. Фільм має успіх, його хвалять за «майстерне відчуття композиції і ретельної розробки кожної сцени». Ще одна засаднича риса Баллюзека-режисера — «вірогідність відтворення побутового середовища». Годі й дивуватись, що режисер, який тривалий час мешкав у Німеччині, добре відтворив західноєвропейську атмосферу; до того ж, у масовці взяли участь представники німецької діаспори Одеси.
Дві наступні режисерські роботи Баллюзек виконує на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ. Це «Позбавлені дня» (1927) і «Земля кличе» (1928). У «Землі» йшлося про сучасний побут єврейського містечка — Баллюзек робить внесок до течії, яку яскраво представляють Володимир Вільнер і Григорій Гричер. Як художник Баллюзек оформлює «В пазурах Радянської влади» (1926) Пантелеймона Сазонова, «Ордер на арешт» (1927) Георгія Тасіна тощо, а також, вже в Києві — «Чорні дні» (1930) Павла Долини та екранізацію малої прози Коцюбинського «Фата Моргана» (1931) Бориса Тягна.
Протягом усього творчого життя художник також працює на кіностудіях у Росії, Білорусі. 1948 року виходить друком його теоретична праця «Живописно-малярні роботи у кіновиробництві» (рос. «Живописно-малярные работы на кинопроизводстве»). Помер 9 вересня 1957 року в Москві.