Степан Шагайда

Степан Шагайда (справжнє прізвище – Шагадин) – одне з головних обличь українського німого кіно, найбільшу відомість якому принесла участь у фільмах Олександра Довженка та виставах театру «Березіль».

В дитинстві його батьки, тікаючи від злиднів, перебралися з Західної України до Боснії. Сам Степан згодом навчався іконопису в Почаївській лаврі. На початку 1920-х років служить у Червоній Армії. В одній з аматорських вистав 45-ї стрілецької дивізії й стається його театральний дебют. Там же він змінює прізвище з Шагадин на Шагайда.

Після демобілізації у 1922–1928 навчається в драматичній студії театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса, де вже з 1923 року виступає на сцені – спочатку у Києві, де тоді базувався театр, а потім у Харкові. Його першою роллю у Курбаса стає роль одного з «Чорних панів» у виставах «Газ» Кайзера, потім він зіграє американського робітника у «Джіммі Хіггінс». Серед його найвідоміших театральних ролей – Сірий Вовк («Жакерія» Меріме, 1925), Лавр («Комуна в степах» Куліша, 1925), Шмигельський («Сава Чалий» Карпенка-Карого, 1927).

В 1924 році Лесь Курбас запрошує Степана Шагайду на роль диякона Гордія у своїй стрічці «Вендетта», що буде зафільмована на Одеській кінофабриці.

З 1927 року Шагайда стає постійним актором ВУФКУ, знявшись за наступні десять років у 26 художніх фільмах. Найбільш знаковими його ролями в кіно стала роль в «Перекопі» Івана Кавалерідзе (1930), а також в фільмах колишніх «березільців» «Охоронець музею» (1930, реж. Борис Тягно), «Чатуй» (1931, реж. Павло Долина), «Кармелюк» (1931, реж. Фавст Лопатинський).

У Довженка Шагайда зіграв у двох його перших звукових фільмах – «Іван» (1932, батько Івана), та «Аероград» (1935, Степан Глушак). Роль в останньому актор вважав найкращою у своїй кар’єрі. Після цього його можна було побачити в музичній комедії Івана Пир’єва «Багата наречена» (1937, перукар Сидор Васильович Балаба) та в музичному фільмі Івана Кавалерідзе «Запорожець за Дунаєм» (1937).

Подейкують, що Сталін особисто відзначав Шагайду за роль у довженківському «Аерограді». Проте самого актора це аж ніяк не вберегло від подальшого сталінського терору. Степан Шагайда був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями 19 жовтня 1937 органами НКВС разом з багатьма українськими кінематографістами (Фавст Лопатинський, Микола Надемський та інші) і на початку 1938 розстріляний.