Оксана Підлісна
(?-?)
Українська акторка. В 1924 році стає випускницею першого акторського курсу Одеського кінотехнікуму ВУФКУ. Після чого відразу дебютує в кіно, зігравши у двох короткометражних фільмах – «Вендета» (1924) Леся Курбаса та «За чорне золото» (1924) Акселя Лундіна, які увійшли до першого номера кіножурналу «Маховик».
В 1925-1926-х роках Підлісна знімається у Петра Чардиніна в його короткометражці «Винахідник», а потім в двох повнометражних стрічках Пантелеймона Сазонова «Димівка» та «В пазурах радвлади» (обидва – 1926 рік).
Разом з режисером Левом Шеффером переїздить до Москви, де починаючи з 1926 року знімається на кіностудіях Госкино та Совкино серед іншого й у фільмах Шеффера – «Вітер» (1926), «Красуня Харитя» та «Шлях на Дамаск» (обидва – 1927 року), «На повороті» (1929). Також в її акторському доробку другорядна роль в стрічці «Велике горе маленької жінки» (1929) Марка Терещенка.
На початку 30-х років Підлісна повертається до Одеси та грає в картинах «Вибухлі дні» (1930) Олександра Соловйова, «Перекоп» (1930) Івана Кавалерідзе, «Вовчий хутір» та «Зореносці» (обидва – 1931) Арона Штрижак-Штейнера та інших.
Її фінальною роллю в кіно стала роль у забороненому історико-революційному фільмі «Остання ніч» (1935) Михайла Капчинського, колишнього директора Одеської кінофабрики та учасника зйомок славнозвісної стрічки «Броненосець ‘Потьомкін» (1925) Серґєя Ейзенштейна.
В середині 1930-х років акторку репресовано. Її подальша доля невідома.