Ніколас Фаркаш

Ніколас (Міклош) Фаркаш — оператор, режисер, продюсер угорського походження. Протягом 1920-1930-х рр. працював на низці кіностудій різних європейських країн, серед яких, зокрема, й ВУФКУ.

Фаркаш народився 27 липня 1880 року у місті Маргіта (сучасна Румунія) у родині з угорським корінням. Першу операторську роботу уродженець Австро-Угорщини отримав, дарма що вже після розпаду імперії, у Відні — це була мелодрама «Самсон і Даліла», режисер якої Александр Корда неодноразово співпрацюватиме з Фаркашем у майбутньому. Протягом 1920-х Фаркаш активно знімав у Австрії і Німеччині.

Близько 1927 року Ніколас Фаркаш долучився до європейського «десанту» кіномитців, що поїхали обмінюватись досвідом на фабрики ВУФКУ. Поруч були провідні колеги за фахом — Йозеф Рона, Альберт Кюн, Маріус Гольдт. Завдяки співпраці з представниками австрійської й німецької кіноіндустрій в українське кіно проникали естетичні концепції експресіонізму. У тому ж 1927 році в Ялті Фаркаш працює над фільмом «Кіра Кіраліна» («Двічі продана») Боріса Ґлаґоліна, у якому грає видатний кримськотатарський актор Хайри Емір-Заде.

1928 року поруч с Гольдтом Фаркаш фільмує стрічку Володимира Вільнера «Цемент» — політичну драму за взірцевим «робітничим романом» Фьодора Гладкова. Того ж року виходить на екрани класична екранізація прози Шолом-Алейхема «Крізь сльози» майстра українсько-єврейської тематики Григорія Гричера (Черіковера). Камерою на цій стрічці, поруч із Фаркашем, керував Федір Вериго-Даровський. Вже на початку 1930-х «Крізь сльози» було показано в США, де комедійна драма з яркими акторськими роботами працівників єврейського театру мала неабиякий успіх.

Свій найпомітніший внесок у кіномистецтво Фаркаш зробить вже у 1930-х — це операторська робота у «Дон Кіхоті» Ґеорґа Вильгельма Пабста і власний режисерський проект «Битва», франко-британська копродукція, присвячена російсько-японській війні 1904 року. Вже у роки Другої світової «Битву», що розповідає про протистояння японського шпигуна з британськими дипломатами, демонстрували в США з метою пропаганди, доповнивши закадровою розповіддю про Перл-Гарбор. 1938 року Фаркаш у якості продюсера випустив «Патріота» — історичну драму на російський сюжет режисера Мориса Турнера.

У післявоєнні роки Фаркаш припиняє активну творчу діяльність. Відомий оператор помер 22 березня 1982 року у Нью-Йорку.