+  LOST  +

Остап Бандура

1924, Перша та Друга кінофабрики ВУФКУ (Одеса, Ялта), 6 ч. / 1579-1759 м

Сценарист:
 Михайло Майський
Оператор:
 Євґєній Славінскій
Художник:
 Іван Суворов
У ролях:
 Іван Капралов (Остап Бандура, кучер), Марія Заньковецька (мати Остапа), В. Василенко (батько Остапа), Васілій Ковріґін (Савко, дід Остапа), Н.Зубова (Катруся, бабця Остапа), Ольга Бистрицька (Марійка, селянка), Ліана Іскріцкая (поміщиця Юлія Чапига), Б. Чуєвський (її батько, поміщик), Ніколай Панов (генерал Корнягін, чоловік Юлії), Н. Уліх (батько Юлії), Лео Негрі (дід), Володимир Лісовський (піп), Тобілєва (попадя), Дмітрій Ердман (Онисим, робітник), Дмитро Капка (селянин), Теодор Брайнін (селянин), Дмитро Федоровський  (селянин)

Молодий генеральський кучер Остап Бандура дізнається від свого батька про жорстоку розправу поміщика-кріпосника над його бабусею. Розповідь розпалює в Остапові ненависть до поміщиків та бажання помсти. Якось біля річки під старим дубом Остап бачить, як тоне генеральська донька Юлія Корнягіна. 

Хлопець рятує дівчину і згодом закохується в неї. Однак вона обирає собі в кавалери старого генерала Корнягіна. Остап в гніві вбиває її. Хлопця ув’язнюють. За ґратами Остап знайомиться з політичними в’язнями і починає розуміти, що звільнити селян можна тільки через революцію. У дні Жовтневого перевороту Остап стає політичним активістом. В роки громадянської війни він очолює загін українських червоних партизанів, які стають до бою з білогвардійською частиною генерала Корнягіна…

Останній з восьми (шість – ігрових, два – агітаційні) фільмів знятих Владіміром Ґардіним в Україні.

На думку деяких дослідників, ім’я і образ головного герою фільму лягли в основу образа головного персонажа знаменитих романів І. Ільфа і Є. Петрова: «Не випадково Остап Бендер то прикидається героєм-партизаном громадянської війни (як і персонаж фільму!), То розповідає про свої пригоди в Миргороді в один з веселеньких перерв між Махно і Тютюнником, а потім і взагалі з’являється на 1-й Чорноморській кінофабриці з вигуком “Голконда!” і звуковим сценарієм народної трагедії “Шия”. Що ж, на цій кінофабриці великий комбінатор почасти й народився». (Новини кiноекрану. 1987. № 12).

Прем’єра стрічки відбулась: 05.09.1924. Фільм не зберігся.