ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922–1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними (без однієї чи кількох частин).

Сайт «ВУФКУ. Lost&Found» є  першою онлайн-колекцією медіатеки Довженко-Центру і чи не єдиним онлайн-ресурсом, в якому можна знайти вичерпну інформацію про ВУФКУ.

Місією проекту «ВУФКУ. Lost&Found» є пошук та повернення в Україну втрачених фільмів 1920-х. Сліди ще деяких загублених фільмів того часу можна відшукати в іноземних архівах. Поки ж ми збираємо архівні матеріали про втрачені фільми, відновлюємо їх зміст, вивчаємо контекст їх виходу на екрани.

Ці пошуки та дослідження, реставрація та повернення фільмів в культурний обіг потребують фінансової підтримки. Долучившися до кампанії по збору коштів, яка стартує у жовтні 2019 року, ви зможете зробити свій внесок в справу відновлення колекції українського кіно.

За підтримки

Made by CASE digital studio
Lost Arrow

+  LOST  +

Безпритульні

Безпритульні

Непутящі

1928, Перша кінофабрика ВУФКУ (Одеса), 5 ч. / 1382 м

Режисер:
 Дмитро Ердман, Яків Геллер
Сценарист:
 Лазар Френкель, Георгій Брасюк
Оператор: 
Георгій Дробін
Художник:
 Іван Суворов
У ролях:
С. Козлов (Коська, вожак безпритульних), С. Васютинський (старий п’яниця), Ірина Інсарова (Гануся, його донька), Вася Людвинський (Вася, його син), Ф. Хохлов (Чугунов), Е. Тихоницька (Аля, його донька), Тригуб (В’юнок, безпритульний), Ю. Чернишов (циган, безпритульний), Володимир Уральський (завідувач дитячою комуною), Анна Горічева (перекупка), Олександр Чуверов (двірник), Х. Мурат (Матрос) 

Дитяча драма. В одному з невеликих радянських портових міст у підвалі живе хлопчик Вася з батьком-п’яничкою та сестрою Ганусею. Щось не поділивши, друзі-п’яниці вбивають батька. Ганусю відправлено до дитячої колонії. Вася приєднується до гурту безпритульних.

Одного дня керманич безпритульних Коська та його друг, на прізвисько Матрос, затримують на вулиці дівчинку Алю – доньку швеця Чугунова – з метою отримати за неї викупні. Та доки Коська і Матрос домовляються з батьком  про викуп, Вася — йому доручили сторожувати Алю — відпускає дівчину, сам веде її до батька. Вирок безпритульних однозначний — це зрада. Коська і Матрос починають переслідувати хлопця. 

Втікаючи від Матроса, Вася потрапляє на вітрильник, що належить дитячій колонії. Там він зустрічає свою сестру Ганусю і залишається на вітрильнику матросом.

 

Сценарій Лазаря Френкеля та Георгія Брасюка «Непутящі» було затверджено ВКРК (протокол № 2553) 8 лютого 1927 р.

Зйомки стрічки було розпочато 28 липня 1927 року, а закінчено 12 листопада 1927 року.

Прем’єра фільму в Києві відбулася 11 жовтня 1928 року, в Москві — 01 лютого 1929 року.

Фільм не зберігся.