+  FOUND  +

Людина з кіноапаратом

1929, Київська кінофабрика ВУФКУ, 6ч. /1830 м,67 хв.

Режисер:
Оператор:

«Людина з кіноапаратом» — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Згідно з естетичними настановами Вертова, фільм знімався без сценарія.

У документальному фільмі «Людина з кіноапаратом» Вертов реалізував багаторічні експерименти і теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби непу.

Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить оператору і брату режисера Михаїлу Кауфману, який запропонував Вертову створити «щоденник кінооператора». Виявилося, що цей фільм став останнім спільним проектом талановитого творчого тандему.

Власну творчу інтенцію щодо фільму Вертов сформулював так: «Ця експериментальна робота направлена до створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури».

МКФ у Мангеймі (Німеччина) 1964 р. – фільм увійшов до Списку 12 найкращих документальних фільмів світу.

Робота над фільмом «Людина з кіноапаратом» потребувала більшої напруги, ніж попередні роботи кіноока. Це пояснюється як великою кількістю місць, що знаходилися під наглядом, так і складними організаційними і технічними операціями під час зйомки. Виняткову напругу викликали монтажні експерименти. Монтажні досліди здійснювалися безперервно.

Цей складний експеримент […] остаточно виводить нас з-під опіки театру-літератури й ставить лицем до лиця зі стовідсотковою кінематографією та, по-друге, різко протиставляє життя, як воно є з точки зору озброєного кіноапаратом ока (кіноока) життю, як воно є, з точки зору недосконалого людського ока.

Дзиґа Вертов