Микола Ятко

(1903-1968)

Микола Ятко (спражн. – Ятченко) – український кіносценарист, письменник, драматург. 

Народився в Чернігові. Закінчив Одеський інститут кінематографії. По його завершенню працює асистентом режисера. В 1927 році влаштовується на роботу до київського відділення ВУФКУ. Як і багато його колег-літераторів спочатку працює редактором. За рік переводиться на Одеську кіностудію, де його беруть до штату на посаду редактора та сценариста. 

Разом з Борисом Щаранським пише сценарій фільму «За монастирською брамою», в якому розповідається про життя жіночого монастиря в дореволюційні часи. В 1928 цей сценарій екранізує Петро Чардинін.

У 1930 виходить інший фільм за сценарієм Ятко – історія про боротьбу селян з кулаками «Болотяні вогні» (1930, реж. Дмитро Ердман, Віктор Баязі). А за рік за мотивами оповідання «Ненависть» Микола Ятко створює сценарій стрічки «Вовчий хутір» (1931, реж. Арон Штрижак-Штейнер) – чергової розповіді на популярну тоді тему «викриття кулаків як класу». 

У 1932 році виходить ще один фільм за сценарієм Ятко – «Свято Унірі» (реж. Павло Долина). Цього разу в центрі сюжету оповідь про революційну боротьбу бессарабських селян.

Паралельно з роботою на кіностудії Ятко друкується й як критик та публіцист. Публікує рецензії в часописах «Кіно», «Глобус», «Кіно-газета». В 1936 році, пропрацювавши рік секретарем в газеті «За більшовицький фільм», обіймає аналогічну посаду в журналі «Радянське кіно», де працює три роки до ліквідації видання. 

Як військовий журналіст проходить всю Другу світову війну.  

Помер на 64-му році життя в Києві.