ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922–1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними (без однієї чи кількох частин).

Сайт «ВУФКУ. Lost&Found» є  першою онлайн-колекцією медіатеки Довженко-Центру і чи не єдиним онлайн-ресурсом, в якому можна знайти вичерпну інформацію про ВУФКУ.

Місією проекту «ВУФКУ. Lost&Found» є пошук та повернення в Україну втрачених фільмів 1920-х. Сліди ще деяких загублених фільмів того часу можна відшукати в іноземних архівах. Поки ж ми збираємо архівні матеріали про втрачені фільми, відновлюємо їх зміст, вивчаємо контекст їх виходу на екрани.

Ці пошуки та дослідження, реставрація та повернення фільмів в культурний обіг потребують фінансової підтримки. Долучившися до кампанії по збору коштів, яка стартує у жовтні 2019 року, ви зможете зробити свій внесок в справу відновлення колекції українського кіно.

За підтримки

Made by CASE digital studio
Lost Arrow

+  LOST  +

Очі, які бачили

Очі, які бачили

Наївний кравець / Мотелє Шпіндлер / Мотелє-ідеаліст

1928, Перша кінофабрика ВУФКУ (Одеса), 6 ч. / 1901 м

Режисер:
 Володимр Вільнер
Сценарист:
 Соломон Лазурін
Оператор:
 Борис Завелєв
Художник:
 Йосип Шпінель
У ролях:
Матвій Ляров (Шклянський), Анна Горічева (його дружина), Іван Кавеберг (Мейєр, їх син), Йосип Міндлін (Мотелє Шпіндлер, кравець), Юлія Розумовська-Василько (Двойра, його дружина), Юлія Солнцева (Роза, його сестра), Сергій Діагарін (Колотов, інтендант), Марія Дюсіметьєр (його дружина), А(О?).Симонов (генерал), Олександр Індлін (майстер фабрики Шклянського), Абрам Вабник (лакей Шклянського), Володимир Ланськой (батько Мотелє), А. Мещерська (мати Мотелє), Аня Фішер (Аня, дочка Мотелє), Добровольський (фельдфебель), К. Радмін (військовий лікар), Микола Кучинський (пристав), М.Заславський (Мойша)

За оповіданням Шолом-Алейхема «Мотелє Шпіндлер», «Мотелє-ідеаліст».

В одному з невеличких містечок живе бідний кравець, єврей Мотелє. З початком першої світової війни бідного Мотелє мобілізують до армії, в той час як багатий єврей, фабрикант Шклянський, наживається на військових замовленнях. Бідуючій родині Мотелє допомагає квартирант Мойша, робітник з фабрики Шклянського. Але його, як баламута та заколотника, звільнюють з фабрики й теж відправляють на фронт. У всіх негараздах офіційна пропаганда того часу звинувачує євреїв, саме на цій підставі виникають єврейські погроми. Під час одного з них гинуть мати й дружина Мотелє. Родина ж Шклянських не постраждала — багатіїв обороняли. 

Сценарій Соломона Лазуріна було затверджено ВКРК 02.07.1927 (протокол № 3524). Прем’єра стрічки відбулась: 15.02.1928 в Києві та 22.11.1929 в Москві. У 1929 році стрічка також вийшла на екрани Нью-Йорка (США). Фільм не зберігся.