+  FOUND  +

Ентузіязм. Симфонія Донбасу

1930, Київська кінофабрика Українфільм, 6ч. / 2600 м, 95 хв.

Сценарист:
 Дзиґа Вертов
Оператор:
 Борис Цейтлін
Звукооператор:
 Микола Тимарцев, Петро Штро
 

«Ентузіязм» («Симфонія Донбасу») — перший український звуковий фільм. Знятий 1930 року метром світового кіноавангарду Дзиґою Вертовим, він був першим кінотвором, у якому реальні промислові та буденні звуки слугували створенню музичного образу, а не лише підпорядковували його візуальному ряду. 

Присвячений першому п’ятирічному плану, фільм оспівує індустріалізацію, колективізацію, пропагує боротьбу з неписьменністю та релігією. «Ентузіязм» знімали в рік початку згортання програми українізації, ознаки якої на Донбасі ще рясно фіксує камера оператора Бориса Цейтліна.

«Ентузіязм» — став також програмним твором кіноків, який зафіксував перехід кіноків від концепції кіно-ока до радіо-ока — захоплення зненацька уже не лише образів, але і звуків. Для запису звуків Вертов використав апарат Алєксандра Шоріна, який спеціально для зйомок цього фільму в своїй ленінградській лабораторії сконструював пересувний апарат.

На той час технічне обладнання для звукозапису було дуже габаритне й недосконало передавало природні звуки, через це в кіно використовували імітацію шумів, записаних в спеціальних ательє. Тому ідея Дзиґи Вертова документувати звук на натурі — вийти «з оксамитової труни приглушеного ательє до страшних грохотів і залізного брязкоту Донбасу» — викликала неабиякий скепсис і побоювання.

Ще однією перепоною для адекватного сприйняття фільму тогочасними глядачами була недосконала звукопроекція в радянських кінотеатрах. Фільм вийшов на екрани в квітні 1931 року і отримав полярні відгуки — від іронічних порівнянь із «котячим концертом» до абсолютного захоплення.

Один із найбільш теплих відгуків про фільм залишив Чарлі Чаплін: «Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю Ентузіязм однією з найбільш хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзига Вертов — музикант. Професори мають учитись у нього, а не сперечатися з ним.» 

У фільмі Вертов продовжує експерименти італійських футуристів з «мистецтвом шумів», а також іде слідами авангардних радянських композиторів — найбільш відомим втіленням їх роботи з індустріальними звуками була «Симфонія гудків» Арсєнія Авраамова (1922).

Фільм не лише названий «симфонією», але й має структуру цього музичного твору. Таким чином Вертов перетворив документальний агітаційний матеріал на свій останній футуристичний зорово-звуковий експеримент.