Зінаїда Пігулович

Зінаїда Пігулович – актриса театру «Березіль», перша профеcійна жінка-режисерка в історії українського театру, авторка п’єс, асистентка й учениця Леся Курбаса, організувала мережу українських лялькових театрів.

Пігулович є однією із засновників «Березолю». Взимку 1922 році, коли дівчині було 16 років і вона навчалася на третьому курсі акторського відділення Музично-драматичного інституту ім. Лисенка, до інституту прийшов Курбас з кількома однодумцями – відбирати собі трупу. Акторка не лише проходить відбір в новий театр, але й бере участь у зборах, де проголошують про створення «Березолю» в березні 1922 року. 

Як і для більшості країни, початок 1920-х, період воєнного комунізму і розрухи, для театру був непростим – трупа живе комуною в одній зі шкіл Білої церкви, готує вистави, з якими потім виступає на цукрових заводах, усі заробленні гроші йдуть – на проживання трупи й інвентар для наступних вистав. 

В театрі актриса виконувала ролі, які вимагають не лише акторського таланту, але й вокальних та циркових здібностей – вона робить гімнастичні трюки на трапеції і карколомні сальто. Ці вміння їй знадобилися і в кіно, наприклад, у фільмі «Кармелюк» актриса знімається в погоні на конях.

В «Березолі» знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком – Фавстом Лопатинським, одним із провідних режисерів театру. Коли режисера запросили знімати на кіностудію ВУФКУ, на головну роль у фільмі «Синій пакет» (1926) він покликав Пігулович. В 1925 році Березіль переїхав з Києва до Харкова, але Пігулович до них не приєдналася, оскільки готувалася стати матір’ю. В двох наступних фільмах Лопатинського «Василина» (1927) і «Кармелюк» (1930) головні жіночі ролі – незмінно належать талановитій дружині. 

Після «Кармалюка» актриса лишається деякий час працювати на кіностудії, де вона перемонтовує з уже відзнятих кіноплівок, які зберігалися в підвалах ВУФКУ, нові короткометражки.

В цей час їй пропонують очолити Театр ляльок при ТЮГу, який у той час був не лише дитячим видовищем – персонажами першої вистави Пігулович у цьому театрі були Денікін, Петлюра, Врангель, червоноармійці з танками. Пігулович не тільки реорганізовує лялькові театри столиці, але й налаштовує роботу цілої сітки театрів в інших українських містах.