Володимир Мюллер

Володимир Мюллер – український художник кіно.

Народився в Херсоні в родині Статського радника. З дитинства йому прививають любов до мистецтва. Після закінчення в Одесі Рішельєвської гімназії, поступає в Центральне училище технічного малювання барона Штігліца» в Санкт-Петербурзі. В 1916 році Мюллера ангажують до діючої царської армії, проте вже за кілька місяців його визнають непридатним до військової служби і демобілізують. За рік разом з дружиною – акторкою Юлією Гельдер – перебирається до Одеси, а вже в 1918 році дебютує як театральний художник в театрі-кабаре «Гротеск» і «Міський аудиторії». З 1921 по 1924 – є головним художником і членом правління театру «Массодрами» (Одеса).

Проте переломним для Мюллера стає 1919 рік, коли як художник він дебютую в кіно на картині «Гримаси життя» режисера Сергія Ценіна, зафільмованій на кінофабриці «Борисов і К». Згодом Мюллер опиняється на ВУФКУ. Серед його перших стрічок тут – короткометражні фільми Леся Курбаса «Вендетта» та «Макдональд» (обидва –1924), «Арсенальці» (1925).

В 1928 році Олександр Довженко знімає свій «Арсенал», багато в чому надихаючись стрічкою Курбаса. Тож не дивно, що саме Мюллер стає художником і цієї версії кіноекранізації пробільшовицького постання на київському заводі «Арсенал». 

В 30-х роках Мюллер перебирається до Росії. З 1934 працює завідувачем постановочної частини легендарного МХАТу. З 1936 – театру ім. Моссовета.  

Паралельно з роботою в театрі і кіно Мюллер продовжує свої заняття живописом, де тяжіє до авангарду та кубізму. Приймає участь у низці виставок, займається викладацькою діяльністю (з 1939 році в ГІТІСі в Москві).

В 1938 році заарештовано, а згодом і розстріляно брата Мюллера – Федора, також художника, з яким у Володимира були дуже близькі стосунки. Ця подія повністю змінює його життя. Він починає вести відлюдний спосіб життя, припиняє активну роботу художника-постановника, рідко бере участь в офіційних виставках. Майже весь свій час відтепер присвячує викладанню.