Потоки

Син багатія збирається одружитися з донькою бідняка. Але серце дівчини уже належить молодому трактористу. Одного вечера у пориві ревнощів хлопець міцним ударом зіштовхує коханого дівчини в швидку, глибоку річку, після чого підпалює сарай, де стоїть трактор. Проте трактор вдяється врятувати, пожежу – загасити, а тракторист виявляється вправним плавцем.

За спогадами Михайла Капчинського, першого директора  Одеської кінофабрики: «це третя картина, зафільмована на  кінофабриці після “Від темряви до світла” і “Голод та боротьба з ним”…

Нашвидкоруч написаний  сценарій сторінок на 10–12 став основою для постанови картини…  Достеменно не пригадую, але здається, сценарій протягом однієї ночі написав  товариш на прізвище Рубінштейн. Написав зі знанням обстановки і умов на селі за тих  бурхливих часів… Салтиков і Дробін зафільмували картину точно за дев’ять днів. Ані на годину пізніше…

Довгобородого куркуля зіграв великоголовий з копицею зплутаного волосся, що воно  трішки присипане борошном, постановник картини Салтиков. Зіграв яскраво, талановито…

Сценарний заголовок був нудний, довгий: “Трактор переоре наше життя і свідомість”.  (Таке я пригадую). Коли останньої ночі Салтиков закінчував монтаж, до досвіту з’явився “Потік”…

Увечері восьмого жовтня в найбільшому одеському кінотеатрі “Художній” контрольна копія стрічки була продемонстрована всій міській партійній організації і багатьом селянам з Білявки, де відбувалося фільмування…

…вечірня річка. Прекрасний український пейзаж. На березі хлопець-тракторист зі своєю коханою. Цей план, за ним напис “КІНЕЦЬ” потонули в оплесках зали на сімсот місць…» (Капчинський Михайло. Біля Чорного моря. / Кіно-коло. 2003. Літо (18). – С.84.).

Зйомки стрічки проходили в вересні 1923 року. Прем’єра відбулась: 07.11.1923 в Харкові та 20.12.1924 в Москві. Фільм не зберігся.