Кіно (1925–1933)

Розпочинається номер портретом українського революційного діяча і письменника Василя Блакитного, який пішов з життя 4 грудня 1925 р. (незадовго до виходу номеру). У журналі розміщено декілька матеріалів на тему фільмів «Боротьба велетнів» Віктора Туріна (включно з уривком зі сценарію до фільму) і «Тарас Шевченко» Петра Чардиніна. Містяться також практичні матеріали, що стосуються роботи над фільмом – пояснюється, що таке фокусна відстань, описуються різновиди плівки, розповідається про новинки кінотехніки тощо.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №2/3

Більша частина четвертого номеру присвячена фільму Олександра Анощенка «Трипільська трагедія» – оповідається сюжет стрічки, містяться кадри з неї. Також опублікована стаття про фільм Віктора Туріна «Боротьба Велетнів», огляд нових фільмів із лібрето до кожного з них (цій інформації присвячена ціла рубрика). Розглядається розвиток американського та німецького кінематографу. Описуються основні правила користування портативними фотокамерами.

Бібліографічний опис: 

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №4

У березневому номеру журналу описується створення кінопам’ятника українському письменнику Тарасу Григоровичу Шевченку – фільму про нього. Разом із сюжетом розповідається біографія Кобзаря, наводяться знімки акторів, кадри зі стрічки, уривок зі сценарію тощо. Аналізується нова кінематографічна течія під назвою «Кіно-око», її мета і функції. Також у номері міститься закінчення матеріалу, присвяченого американському та німецькому кінематографу (початок у № 4).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №5

В даному номері розглядається експресіонізм в кіно, робота над образами. Описуються спроби економії радянського кінематографу, аналізується проблема халтури та дилетантства. Окремі матеріали присвячені Ялтинській та Одеській кіностудіям. Аналізуються способи реклами берлінського кінематографу та останній фільми німецького виробництва, що вийшли на екрани на той час. Також міститься матеріал із практичними порадами, щодо використання фотографічної техніки бромойлю (додаткова обробка позитива, надрукованого на бромосрібному фотопапері).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №6-7

У восьмому номері – статті щодо реклами в кіно, кінопрокату на селі, районування мережі периферійних кінотеатрів. Вміщено рецензію на фільм «П. К. П.» (реж. А. Лундін) про українсько-польські відносини часів громадянської війни. Продовжено розповідь про кіноапаратуру. У матеріалах від власних кореспондентів багато уваги приділено зарубіжному кіно, у т. ч. творчості В. Еггелінга й Ф. Леже. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №8

У матеріалах дев’ятого номеру йдеться про необхідність поєднання ідеології з вимогами художнього характеру; обговорюються питання якості сценаріїв, авторського права сценаристів, організації кінопроцесу в цілому; викладено принципи художнього оформлення кадру. Також продовжено розповіді про кіноапаратуру й комбіновані зйомки. У решті матеріалів – новини зарубіжного кіно й опис кіностудії «УФА» (Бабельсберг, Німеччина). Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №9

Критиці ВУФКУ з боку Росії присвячено першу статтю десятого номера. Серед інших публікацій: продовження розповіді про районування мережі периферійних кінотеатрів; оповіді про видатних кінорежисерів: С. Де Міля, Д. Гриффіта, Е. Любича, П. Чардиніна; інформація про нові фільми: «Кіра-Кіраліна», «Єврейське щастя», «Мабул». У матеріалах про зарубіжне кіно багато уваги приділено експресіоністичному напряму. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №10

Одинадцятий номер розпочато статтею М. Бажана «Про Жовтень». Далі вміщено публікацію щодо кінопрокату, а також розмірковування кінодокументаліста І. Бачеліса щодо напрямів розвитку кінематографу. Висвітлено проблеми документального кіно, у т. ч. німецького. Багато уваги приділено питанням конкуренції в європейському кіно, віденському кінематографу, а також французькому режисеру і сценаристу Л. Деллюку. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №11

Дванадцятий номер підбиває підсумки першого року існування журналу. Австрійський теоретик кіно Б. Баллаш висловлює свої погляди на кінодраматургію. Багато уваги приділено стаціонарному прокату на селі, просвітницько-виховному кіно («культурфільмам»). Про роботу над стрічкою «Тарас Шевченко» розповідає художник В. Кричевський. Зарубіжне кіно представлено оглядом нових європейських і американських фільмів (реж. Ф. Мурнау, Е. Любич та ін.). Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1926. – №12

Третій номер розпочато статтею про документальне кіно. Також вміщено рецензії на фільми «Портфель дипкур’єра» О. Довженка, «Микола Джеря» з А. Бучмою в головній ролі. У рубриці «Люди екрану» – портрети режисера Г. Тасіна, сценаристів Д. Бузька й Л. Френкеля. Решта статей присвячена питанням прокату на селі, декораціям й кінотрюкам. Проблеми рефлексології розглянуто у статті «Кіно і психіка». Огляди грузинської кінопродукції та європейського кіно завершують публікації цього номеру. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №3

У четвертому номері – стаття М. Бажана «Індустріалізація і кіно», а також портрети акторів А. Бучми та Н. Ужвій, режисера М. Терещенка, німецьких режисерів Е. Янінгса й Ф. Мурнау. Вітчизняна продукція представлена стрічкою про долю жінки-мусульманки. Опубліковано дискусію щодо доцільності використання звуку в кіно і нарис про кінофакультет Київського театрального технікуму. Вміщено рецензію на «Метрополіс» Ф. Ланга і статтю про панівне становище американського кіно. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №4

На початку п’ятого номеру – стаття «Шевченко і ми». Нарис «Фортеця кіно» розповідає про будівництво кіностудії, що згодом буде носити ім’я Довженка. Образотворчий ряд у кіно – тема наступної публікації. Три інтерв’ю з О. Довженком доповнюють велику статтю про митця. Продовжено дискусію щодо кінопрокату на селі. У рубриці «Люди екрану» – портрети Е. Тіссе, Я. Мазо. До уваги читачів – великий матеріал щодо кіно Росії, Вірменії та Франції. Нова рубрика «Лібрето» з анонсами новинок завершує номер. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №5

У номері представлено матеріал про техніку мультиплікації, вміщено кадри з українських мультиплікаційних фільмів. Проаналізовано розвиток мережі кіноустанов України у 1924–1927 роках. Розказано про фільм «Сорочинський ярмарок» (1927), який до нашого часу не зберігся, та його режисера Григорія Гричера, а також про стрічку «Навздогін за долею» (1927, режисер Марко Терещенко), зняту за повістю Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Опубліковано репродукцію роботи українського графіка Василя Касіяна.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №6

Дві статті сьомого номеру присвячені розбазарюванню коштів на зйомках і необхідності готувати кіносценаристів-професіоналів. У рубриці «Люди екрану» йдеться про С. Ейзенштейна і французький авангард – Р. Клера, М. Л’Ербьє, А. Кавальканті. Продовжено цикл публікацій щодо технічних засобів кіно і перспектив звуку в ньому. Представлено огляд фільму А. Роома «Третя Міщанська» і кіноновини далекого зарубіжжя від власних кореспондентів. Рубрика «Лібрето» з анонсами фільмів завершує номер. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №7

Перші шпальти восьмого номеру ¬– про роль кіно «як найважливішого з мистецтв» і нариси про будівництво Київської кінофабрики та Дніпрельстану. Тему робітничого кіно заявлено в репортажі зі зйомок фільму «Цемент». У рубриці «Екран Москви» негативно оцінені екранні втілення романів М. Лєскова «Старые годы» та М. Лермонтова «Герой нашего времени». Багато уваги приділено кінематографу Франції і творчості Ч. Чапліна. Інформацію про кіноновинки Європи й Голівуду подано в кінці номеру. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №8

У дев’ятому номері знову піднято питання прокату фільмів на селі. Теми наступних публікацій – музика кінематографу, дискусія про звукове кіно й розповідь про Ялтинську та Одеську кіностудії. Висвітлено проблему ставлення до кінематографістів неамериканського походження в Голівуді. Французький кінорежисер-емігрант Є. Деслав ділиться своїми враженнями від творчості карикатуриста Сержа. Також репрезентовано творчий портрет режисер Г. Гричера. Рубрика «Лібрето» завершує номер. Видання проілюстроване кадрами з фільмів, фотографіями, малюнками.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №9

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №10

У журналі публікується дискусійна стаття про особливості роботи сценариста, автор розмірковує про перетворення словесного образу в кінематографічний. Вміщено репортаж про один день роботи Одеської кінофабрики, опубліковано фотографії. Проаналізовано взаємини між сценаристом і режисером – двома творчими представниками кінематографічного виробництва. Презентовано здобутки художника-костюмера Бориса Білинського, роботи якого отримали прихильну оцінку французької преси.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №11

У журналі вміщено матеріали про заплановану на липень 1927 року нараду Всеукраїнського фотокіноуправління, на якій мали обговорити питання виробництва фільмів, постачання, прокату, театральної політики, а також виходу вітчизняних картин за межі українського кіноринку. Проаналізовано роль світла й освітлення у кіно, опубліковано фотографії освітлювальної апаратури. Досліджено музичну композицію фільму та відзначено роль музики у кіно. На сторінках журналу точиться дискусія, яке саме кіно потрібно глядачеві – німе чи «кіно, що розмовляє».

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №12

У журналі описано зйомки на сталеливарному заводі Донбасу. Публікуються авторські роздуми про кінематографічні сльози. Презентовано винахід українського оператора Олексія Калюжного, що дозволяє одночасно знімати зменшену декорацію (з діапозитива) і гру акторів, це значно здешевлює кіновиробництво, наведено фотографії та схеми. Аналізуються взаємини преси і кіно, зазначено, що преса України недостатньо висвітлює стан кіновиробництва. Обговорюються зйомки фільму «Цемент» (1927, режисер Володимир Вільнер) за романом Федора Гладкова. Досліджено прокатну діяльність Всеукраїнського фотокіноуправління.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №13

У журналі проаналізовано розвиток української кінематографії у 1923–1926 роках, наведено статистичні дані, зокрема й про 17 випущених Одеською і Ялтинською кінофабриками фільмів. Описано завдання кіновиробництва, повідомлено про будівництво Київської кінофабрики. Опубліковано кадри з фільму Ялтинської кінофабрики «Каламуть» (режисер Георгій Тасін). Досліджено взаємини між режисером і сценаристом.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №14

У журналі вміщено розповідь режисера Володимира Вільнера про зйомки фільму «Цемент» (1927, не зберігся до наших днів) за однойменним романом Федора Гладкова, опубліковано фотографії. Обговорюється питання музичного супроводу кінофільму. Аналізуються окремі аспекти будівництва нових кінофабрик, розглянуто будівельні матеріали та їх придатність для спорудження нових знімальних павільйонів. Повідомлено про завершення зйомок неігрового короткометражного фільму «Об’єктивом по Києву» про найбільший історично-культурний центр України.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №15-16

Проаналізовано питання заощадження часу й витрат на виробництво кінокартин. Презентовано аматорське кіно, опубліковано кадри кінохроніки, знятої аматорами з України. Вміщено матеріали про зйомки фільму «Проданий апетит», за сценарієм Миколи Ердмана і Анатолія Марієнгофа, створеного на основі однойменного памфлету Поля Лафарга. Обговорюються особливості мови тогочасного кіно (німого) та її основні компоненти – рух і композиція кадру.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №17

У журналі вміщено статтю Миколи Бажана про розвиток українського кінематографу. В одному з матеріалів презентовано творчість Олександра Довженка, зокрема йдеться про його фільм «Звенигора». Проаналізовано історію становлення та розвитку кіно, опубліковано архівні фотографії, названо найкращі фільми 1911–1914 років про Україну або створені за мотивами творів українських письменників. Наприкінці наведено статистичні дані про перші п’ять років діяльності Всеукраїнського фотокіноуправління.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №18

У журналі проаналізовано розвиток кіноіндустрії за 10 років. Описано візит до Києва відомого французького мистецького критика Леона Мусінака, опубліковано фотографії. Вміщено докладний звіт про особливості кінозйомок у копальнях і шахтах. Проаналізовано гру акторів у фільмі «За стіною» (1928, режисер Амвросій Бучма), окрему увагу приділено сценарію та режисерським знахідкам. Повідомлено про громадський перегляд у Харкові фільму Олександра Довженка «Звенигора», який визнано найкращим фільмом ВУФКУ.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №19-20

На обкладинці журналу презентовано фільм «Звенигора», вміщено статтю про режисерські пошуки та оригінальне втілення Олександром Довженком ідеї, викладеної у сценарії Юрієм Тютюнником (псевдонім Юртик) та Майком Йогансеном. Опубліковано статтю про фільм «Василина» (1927, режисер Фавст Лопатинський, художнє оформлення картини Василь Григорович Кричевський), створений за повістю Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка». Вміщено матеріали про термінологію кінематографіста, окрема увага приділена покадровій зйомці (кадрозйомка), описано її принципи і методи.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №21-22

У журналі презентовано фільм «Звенигора» (режисер Олександр Довженко; сценарій Юрій Тютюнник (псевдонім Юртик) і Майк Йогансен), який відкрив новий етап у розвитку української кінематографії; особлива увага приділена зв’язкам письменника-сценариста із виробництвом фільму. Вміщено статтю про українського актора і режисера Амвросія Бучму, зокрема мова йде про створений актором образ Джиммі Гіґґінса в однойменному спектаклі режисера Леся Курбаса. Описано будівництво кінофабрики у Києві, наведено статистичні дані. Опубліковано матеріали про Київську кіноконференцію (1927).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1927. – №23-24

У даному номері міститься матеріал присвячений складному і вкрай важливому процесу, що полягає у формулюванні назв для фільмів. Також опублікована стаття на тему класики у кіно – використання українських шедеврів літератури в якості основи для кіносценарію. Розглядається фільм Чарлі Чапліна «Парижанка», який вирізняється серед інших його робіт особливою драматичністю, а також міститься есе на тему фільму «Проданий апетит».

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №1

Даний номер журналу приділяє особливу увагу фільму «Крізь сльози», знятому за оповіданням видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема. Журнал містить три матеріали, присвячені фільму, один з них написаний мовою ідиш. Також оприлюднюються підсумки партнаради в справах кіно при ЦК КП(б)У: питання всесоюзного трестування кінопромисловості, утворення сценарного відділу, шляхом притягнення до роботи літераторів тощо. Також міститься оповідання про героя, якому похід в кіно змінив життя, при чому далеко не на краще.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №3

Даний номер журналу містить есе-монолог чоловіка, який постійно страждав від захоплення своєї дівчини, яка вірила, що стане кінозіркою. Аналізується причини появи українських тем в дореволюційному кінематографі і способи їх реалізації у фільмах. Розглядається фільм Олександра Перегуди «Дівчина на палубі», як приклад рівноправ’я між жінками і чоловіками, яке пропагувалося у Радянському Союзі. Сюжет фільму запозичений з повісті О.С. Новікова-Прибоя “Жінка в морі”. Також у номері опублікований матеріал, написаний не журналістом, а звичайним глядачем, прихильником кінематографу. В цьому матеріалі він висловлює свої зауваження та побажання щодо стану тогочасної радянської кінематографії.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №4

Даний номер журналу містить статтю, яка описує якість тогочасних радянських кінокомедій, зловживання екранізаціями класики і т. ін. Розглядається проблема відсутності теорії кіномистецтва при наявній практиці, а також аналізується, що являє собою психологічний фільм. Журнал фейлетон про сільського «актора», який хвалився перед односельцями своєю «акторською кар’єрою», а насправді виявився лише статистом, героєм комічної епізодичної сцени.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №5

Особливістю цього номеру у є гра в «кіношашки» (на обкладинці журналу надруковане поле, а також фотографії акторів, які виконують роль самих шашок). Розглядається історичний фільм, як найбільш консервативна та найбільш відстала галузь у радянському кінематографі, аналізується роль монтажу та сценарію у фільмі, використання гриму кіноакторами. Також у номері опублікований трагікомічний нарис, який ілюструє думку про те, що мистецтво вимагає жертв.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №6

Даний номер журналу розглядає такі питання, як протистояння, взаємодія та зрештою співіснування двох видів кіно: ігрового та неігрового, що описується на прикладі фільмів «Полтинник» А. Лундіна на «Ясла» М. Кауфмана. Також міститься фейлетон, героєм якого є провінціальний продавець пива. Похід в кіно вражає чоловіка до такої міри, що він і сам вирішує знімати фільми. Проте, всі його добрі наміри руйнуються, зустрівшись із опором дружини. Ще один матеріал присвячений питанню реклами у кіновиробництві, особливо її західним зразкам.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №7

 У восьмому номері журналу розповідається про силу кіно та про Федота Севериновича Кнопку, який став безневинною жертвою своєї схожості із негативним кіногероєм. Також розглядається Німеччина як передовий виробник культурно-освітніх фільмів. Особливу увагу привертає так звана «весела сторінка», яка містить вірш-комікс, що демонструє тотальне захоплення суспільства кінематографом – усі, від двірника до куховарки, прагнуть долучитися до цього дива і пишуть сценарії, забувши про свої обов’язки.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №8

В даному номері журналу міститься матеріал, присвячений образу моря в радянському кінематографі, а точніше, недосконалості цього образу. Про роль кіно у житті людини ведеться у невеличкому оповіданні, яке описує перше знайомство бідного провінційного хлопчика із кінематографом, що відразу стає його місцем роботи і дозволяє йому побачити різна міста. Також подається вірш-комікс про тяжкі режисерські будні, проведені в пошуку ідеальної героїні для фільму, а також шарж на тему того, як би зняли «Тараса Бульбу» різні кіностудії світу.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №9

У номері опубліковано фейлетон, в якому описується, як кінематограф увійшов у життя маленького провінційного містечка і змінив його, зробивши одного з мешканців (відставного генерала) героєм кінокартини. Розглядається кінематограф Німеччини (а саме кіноконцерн «Уфа»). Повідомляються прогнози щодо перспектив розвитку радянського кінематографа у найближчі 5 років (наприклад, збільшення кількості кіноустановок).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №10

У номері міститься фейлетон на тему сприйняття кінематографа провінційним глядачем (захват, страх, зацікавленість тощо). Також наведений вірш-комікс в якому висміюються спроби зробити з радянського кіновиробництва Голівуд. Аналізується проблема голосової культури артистів, яка з’явилася після «озвучення» кіно. Описується робота Одеської кінофабрики, сам процес зйомок. Також в даному номері редакція журналу організовує конкурс на найвлучнішу відповідь на питання, коли вже закінчиться розклад у радянському кіно.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №11

В даному номері журналу розповідається про головних зірок радянського кінематографа. Подається фільмографія кожного з них. На традиційній «Веселій сторінці» міститься вірш-комікс про те, як чоловік, сам того не підозрюючи, став учасником знімального процесу та мальовані пародії на тогочасні радянські фільми. Також міститься матеріал, побудований на висловлюваннях радянських кінодіячів щодо тонфільму.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1928. – №12

Даний номер містить матеріали, які описують мистецтво кінематографічного гриму, формулюється тогочасний стан японського кіновиробництва, значення бутафорії в кіно. Аналізується феномен тонфільму (звукового фільму), його розвиток на той час. Наведені коментарі кінодіячів щодо виникнення звуку в кіно. Також розповідається про млявий процес кіновиробництва у Мексиці.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №1

У даному номері міститься матеріал, присвячений історії перших кінопоказів. Описується черговий цінний внесок до радянського кінематографу – новий фільм Всеволода Пудовкіна «Нащадок Чінгіс-Хана». Також опублікований гумористичний нарис, про хлопця, який хотів справити враження на дівчину, присвоївши собі чужі лаври кіносценариста, до того ж хотів так сильно, що навіть сам повірив у «свій талант». Побіжно розглядаються радянські кіноактори тих часів.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №2

У третьому номері журналу від 1929 року розглядається питання комерціалізації радянського кіно (особливо організації Міжробпом-фільм). Аналізується проблема шахрайства у кіно і спекулювання на імені видатного українського кіноактора Амвросія Бучми. Описується незадовільне становище комедійного жанру у радянському кіновиробництві, яке пояснюється молодістю радянського кінематографу взагалі.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №2

Даний номер журналу розглядає професію помічника режисера, як одну із найнепомітніших і в той самий час – одну з найважливіших професій у кіновиробництві. Згадуються найкращі дореволюційні актори, кількість фільмів, знищених під час революції (та якість цих фільмів). Також у номері міститься некролог письменника Леоніда Скрипника, який пішов з життя 23 лютого 1929 року.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №5

Даний номер журналу містить статтю, яка сварить новий комедійний фільм виробництва «Міжробпому», як картину, наповнену огидними сценами («які викликають фізичну нудоту»). Розглядаються останні досягнення у виробництві кінотехніки (особливо техніки освітлювальної). Аналізується проблема «типажа» у кіно – людини, яка являє собою для режисера та глядача лише певну зовнішність і ніколи не стає по-справжньому відомим актором.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №6

У даному номері журналу розглядається будівництво Київської кінофабрики – нині кіностудії ім. О. Довженка. Міститься стаття, що побіжно розглядає кіновиробництво у країнах Прибалтики та Скандинавії, у Польщі, Румунії. Описується відкриття у Римі Міжнародного Інституту Виховного Кінематографу, яке відбулося у присутності італійського короля Емануеля, Беніто Муссоліні та інших членів політичної верхівки Італії.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №7

У восьмому номері журналу за 1929 рік міститься стаття, що розглядає участь тварин у кінопроцесі, як тих, що зняті у їх природному стані, так і видресируваних (а іноді до того ж ще перевдягнутих та нафарбованих) звірів. Аналізується манера зарубіжних журналістів висвітлювати життя зірок (схильність до непотрібної сенсаційності, спекуляція особистим життям). Описується посилення культурного зв’язку між Японією та Радянським Союзом.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №8

Даний номер журналу розглядає кіно Балканських країн – Греції, Болгарії, Туреччини тощо. Аналізується проблема дискримінації афроамериканського населення у США, яка дійшла до створення спеціальних «фільмів для негрів». Описується тогочасний стан французького кінематографу, згадуються його визначні особистості, такі як кінорежисер, сценарист та кінокритик, автор поняття «фотогенія» Луї Делюк. Наводяться новини радянського та зарубіжного кінематографа.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №9-10

Даний номер журналу містить фейлетон, який аналізує проблему шахрайства у дитячому кіно. Також у номері опубліковане продовження огляду французької кінематографії (початок якого міститься у номері 9-10). Розглядаються історичні фільми «Совкіно» – «Син рибалки», «Золотий дзьоб» та ін. Описуються стандартні кіноситуації та спосіб їх висвітлення на екрані. Розповідається про «буржуазний розклад» кінематографу США.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №11

Даний номер журналу містить статтю, що присвячена радянському кіноактору Миколі Надемському, його першому зацікавленню кінематографом та поступовому творчому становленню. Розглядається проблема кінореклами, яка у 1929 році залишалася все ще на довоєнному рівні. Також аналізується проблема недостатнього потрапляння іноземних фільмів в український кінопрокат – говориться про те, що часто українським глядачам щастить набагато менше за російських.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №12

У 13-му номері журналу розглядається професія адміністратора (адміністратора кінотеатрів і адміністратора кіновиробництва). Також у публікації розміщений фейлетон, написаний від імені оператора, про складнощі кінематографічних буднів і набридливих персонажів, яким вкрай потрібно до цих буднів долучитися. Описується індійське кіно, масштаби його виробництва, аналізується популярність героя-злочинця у кіно, надаються відомості про останні новинки зарубіжного кіновиробництва.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №13

14-ий номер журналу містить фейлетон, присвячений типовим образам жінок, які були поширені в тогочасному західному, а згодом і радянському кіно. В матеріалі автор іронізує в першу чергу над західними кінотенденціями, які вже тоді почали поступово захоплювати радянський кінопростір. Також у номері розглядається кіновиробництво Австралії, стаття дає можливість уявити собі кінематограф країни, про яку говорилося в СРСР небагато, в цілому, скласти про нього більш-менш повне враження.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №14

Даний 15-ий номер містить матеріал, що сповіщає про засідання секції кіно Всеукраїнського піонерського зльоту, на якому піонери висловлювали свої вимоги та побажання щодо розвитку радянського кінематографу (випуск більшої кількості дитячих фільмів, налагодження кінопрокату в селах тощо). Декілька матеріалів присвячено темі Першої Світової Війни в кіно (здебільшого критиці західного способу висвітлення війни і протиставлянню йому радянських воєнних фільмів, які показують війну такою, якою вона була і справді заслуговують на увагу).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №15

16-ий номер журналу містить статтю, яка говорить про значне відставання СРСР від заходу в галузі видавництва книжок, присвячених кінематографу. Автор закликає до збільшення кількості та підвищення якості науково-популярної фото- та кінолітератури. Також у номері опублікований узагальнюючий матеріал про стан кіновиробництва у всьому світі (а не по окремих країнах, як в попередніх номерах). Аналізується проблема західної реклами, її засилля в Штатах і поступового проникнення в простір СРСР.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №16

У номері розміщена стаття про мистецтво японського кіноплакату, мистецтво, яке має свої особливі специфічно японські риси, відмінні від плакатної майстерності інших країн. Також опубліковані дискусійна стаття, присвячена питанню кінематографічної освіти та матеріал про наближення до розв’язання проблеми передачі фільмів на відстані. Міститься стаття, що описує японський кінематограф, його особливості, якими він різниться від кіно інших країн.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №17

Даний номер журналу містить фейлетон на тему подорожі двох кінематографістів (режисера та оператора) в село в безрезультатних пошуках самогонщиків, яких можна було б зняти для нової соціальної картини. Також у номері міститься критичний нарис, присвячений американському кінематографу. В цьому нарисі автор не ховає свого вкрай негативного ставлення до США і щиро дивується розвиткові Голівуду, популярність якого він виправдовує надлишком всюдисущої реклами.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №18

19-ий номер журналу розглядає деструктивні та порочні тенденції до спрощення самої ідеї кіно як мистецтва, які надходять в радянський кінематограф із Заходу. Автор виступає проти подібної примітивізації кіно, яка своєю яскравою революційною оболонкою та пласким змістом компрометує саму сутність революції. Також в номері міститься матеріал, присвячений новому фільму Михайла Кауфмана «Навесні». Аналізується, чого досяг радянський кінематограф до 12-ої річниці Жовтневої революції і чого він ще має досягти до річниці наступної.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №19

Даний номер журналу описує стан тогочасного «театру культурфільмів» (науково-популярних, навчально-інструктивних стрічок), його невідповідність обіцяному (відсутність вступних лекцій перед фільмами, кінопреси у фойє тощо). Видання публікує оповідання чеського сатирика-гумориста Йосипа Скружного, головним героєм якого є чоловік, який постраждав від згубної звички спати в кінотеатрі по обіді. Також номер містить нарис про перше знайомство автора з Одеською кінофабрикою, яка у 1924 р. розпочала свою діяльність і мала не надто вражаючий вигляд.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №20

Цей подвійний номер журналу публікує матеріал на тему проектів будівництва нових кінотеатрів. Видання містить статтю, яка присвячена митцю перевтілень – актору Лон Чанею, який для радянського кінематографу був з однієї сторони прикладом неперевершеного володіння гримом, з іншої, на думку радянських критиків – показником тої хибної дороги, якою прямує капіталістичне кіно. Також описуються зйомки німецького фільму «Кін» в американському тонательє, за участі видатного німецького та австрійського актора Олександра Моїссі.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №21-22

Даний номер журналу присвячений таким темам, як п’ятиріччя Одеського державного кінотехнікуму, розвиток окремої галузі радянського кінематографу – виробництва фільмів для школярів. Описується тогочасне японське кіновиробництво, вітчизняна звукозаписувальна апаратура. Традиційно подаються відомості про останні новинки радянського та зарубіжного кіно та афіша фільму, що згодом має вийти на вітчизняні екрани (цього разу це «Хлопчик з табору»).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1929. – №23-24

Перший номер 1930 року містить матеріал на тему політичного опуса-агітки Георгія Тасіна «Дорога вогню», знятого за п’єсою С. Вейтінга та В. Вальдо, портретний нарис, присвячений Чарлі Чапліну. Надана інформація про новинки кінотехніки та про недоліки у роботі кінопрокату (фейлетон про кінопрокат у містечках Донбасу). Також розглядається проблема відставання темпів розвитку радянського кіно у порівнянні з досягненнями в інших галузях, мова йде про недостатній випуск звукових фільмів. Описується щойно збудована Київська кінофабрика.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №1

Другий номер 1930 року містить статтю, побудовану на думках, висловах та директивах Леніна щодо радянського кінематографу, а також матеріал про самого вождя, зафіксованого на плівці. Розглядається фільм «Хліб» Миколи Шпиковського, його зміст, особливості режисури та монтажу тощо, матеріал доповнений кадрами з кінострічки. Аналізується феномен «тонфільму» (звукового фільму), та нові можливості в кінематографі, які він давав. Формулюються основні задачі радянського кіно, побіжно рецензуються фільми, які нещодавно вийшли на екрани.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №2

Третій номер журналу містить відомості про результати кіноекспедиції до Бородянської комуни на Київщині, з метою зйомки засівкампанії, огляд радянських фільмів за кордоном, чергові новинки кінотехніки. Аналізується сільське господарство як об’єкт культурно-освітнього фільму. Також у виданні опубліковані коментарі радянських режисерів про їх останні роботи, які згодом мають вийти на екрани. Міститься огляд кількох зарубіжних новинок кіно та матеріал про особливості монтажу звукового фільму.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №3

Четвертий номер 1930 року містить матеріал, в якому розглядаються основні перспективні напрями розвитку радянського кінематографу, аналізується потреба у виробленні більшої кількості культурно-освітніх фільмів і покращенні їх якості. Описується рівень поширення кінопрокату в селах, а також висловлюються думки щодо взаємодії кіно та політики партії «на селі». Також, розглядається кінокартина Євгена Косухіна «Контакт», містяться кадри з неї. Крім того, в номері опублікований нарис, який розповідає про роботу берлінського тонательє (павільйону звукозапису).

 Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №4

П’ятий номер 1930 року містить статтю, присвячену жінкам із нежіночими професіями – операторам, освітлювачам, режисерам. У журналі опублікований матеріал Миколи Бажана про фільм Олександра Довженка «Земля». До тексту додаються знімки з кадрами з цього фільму. Розглядається професія дублера, тематичні тенденції в європейському кіно тощо. Частина матеріалу присвячена типово радянському заходу з підвищення продуктивності праці – «соцзмаганням» фабрики «Межробпому» та Київської кінофабрики.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №4

Шостий номер 1930 року містить хроніку останніх кінематографічних подій того часу, матеріал про будування нової фабрики «Совкіна» (советского кино) в Москві, кадри з фільмів про весняну засівкампанію тощо. Також у виданні опублікований огляд радянського звукового кіно, матеріал про будування тонательє Київської кінофабрики та чергова стаття, присвячена кінофільму Олександра Довженка «Земля». Розглядаються новинки техніки, останній фільм Совкіно «Юда» та його антирелігійний зміст тощо. 

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №6

Сьомий номер 1930 року містить матеріал, в якому розглядається проблема нестачі професійних кінокадрів, наводяться коментарі комсомольців з цього приводу. Також описується перспектива зростання кількості художніх, технічних та інших спеціалістів за п’ятиріччя (1928/9-1932/3 рр.), формулюються завдання, які ставить перед собою радянський кінематограф (опанування процесів виробництва, пристосування організаційної системи тощо), обґрунтовується потреба радянського суспільства у фільмах про життя трудящої молоді і комсомолу.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №7

Восьмий номер 1930 року розглядає проблему відсутності достойної якісної марксистської кінокритики. Він містить матеріали, присвячені фільму «Контакт» (кадр з якого зображений на обкладинці журналу), стану кінематографу в Білорусі, новинкам техніки та статтю, що викриває наклепи в тогочасній кінопресі, які несуть розбрат в українську та російську кінематографію. Опубліковані коментарі робітників, щодо фільму Олександра Довженка «Земля», а також критичні зауваження щодо низьких показників радянського кіновиробництва

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №8

Дев’ятий-десятий номер 1930 року містить матеріали на тему цензури за кордоном, історії виникнення радянського звукового кіно, подорожній нарис, присвячений будівництву Дніпровської дамби і вже традиційні новини зарубіжного кіно та останні технічні досягнення. Також у виданні опублікований вірш Михайла Дубовика «Інтернаціонал», кадри з фільму Павла Долини «Секрет Ропіту» та огляд нових книжок на кінематографічну тематику.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №9-10

Одинадцятий номер 1930 року містить матеріал, що складається з листів дітей до редакції, в яких вони висловлюють свої вимоги та бажання, щодо того, яке кіно вони хочуть бачити. Далі цю ж тему розвивають працівники різноманітних дитячих структур, які діляться із редакцією журналу своїми думками, щодо незадовільного стану дитячого кінематографу в Радянському Союзі. На цю ж тему опубліковані й інші матеріали, що доводять цінність культурфільмів у процесі виховання дітей тощо.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №11

Основними темами дванадцятого номеру є тонфільм (звуковий фільм), його переваги та недоліки порівняно із німим кіно, рівень розвитку цього щаблю кінематографу, досягнення в сфері технічних засобів, завдяки яким кіно постійно якісно змінюється. Розглядається перевага зображення у фільмі, про яку не треба забувати навіть після винайдення звукового кіно, яке на перших своїх етапах більш подібне до театру чи оперети.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №12

На обкладинці презентовано фільм «Приймак» (1931, режисер Олександр Штрижак). Розказано про роботу над документальним фільмом «Нечуваний похід» (1931, режисер і оператор Михайло Кауфман), вміщено фотографії процесу зйомок. Подано авторський погляд на взаємозв’язок слова й образу в кіно. Повідомлено про заплановані зміни у галузі кіновиробництва, зокрема про реформування системи підготовки спеціалістів. Представлено спогади про зйомки тварин у Сухумському розпліднику мавп для фільму «Людина та мавпа». Вміщено огляд новин світової кіноіндустрії. Анонсовано вихід у прокат фільму «Трансбалт» (1930).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №13

У номері опубліковано низку статей, присвячених проблемам кінопрокату в селі та виробництва кінопродукції сільської тематики. Представлено проект сільського кінотеатру, проаналізовано тогочасні фільми, в яких зображено українське село, зокрема фільм «Земля» (1930, режисер Олександр Довженко). Розказано про виробничо-технічний фільм «Горизонт 555», який знайомить глядача із процесами виробництва в кам’яновугільній промисловості Донбасу та небезпекою, що вартує на шахтарів. Вміщено короткий опис змісту фільму «Трансбалт» (1930). Подано огляд новин світової кіноіндустрії.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №14

Представлено фільм «Хемізація СРСР» як один з засобів пропаганди хімізації народного господарства, що почалася у 1928 році. Висвітлено проблеми планування у кінематографі. Проаналізовано тогочасні вітчизняні і зарубіжні воєнні фільми. Вміщено спогади винахідника кінематографу Луї Люм’єра. Розказано про експедицію 1929 року до Аравії під керівництвом Володимира Шнейдерова, під час якої проводилися документальні зйомки. Опубліковано матеріал про використання кінотехніки в авіації, подано зображення та креслення кінотеодолітів.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №15-16

У номері обговорюються поточні питання кіноіндустрії, зокрема необхідність збільшення частки вітчизняної кінопродукції у прокаті. Висвітлено проблеми підготовки технічних фахівців та відсутність технічної літератури у галузі кіно, запропоновано організувати видання технічних фабричних бюлетенів. Опубліковано інтерв’ю з режисером Миколою Шпиковським про роботу над фільмом «Гегемон» (1930). Презентовано фільм «Перекоп» (1930, режисер Іван Кавалерідзе). Представлено статтю про проблеми тонсценарію (сценарію звуку до відеоряду фільму). Вміщено огляд новинок кінотехніки.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №17

На обкладинці опубліковано кадри з фільму «Нечуваний похід» (1931, режисер і оператор Михайло Кауфман). Для обговорення презентовано проект тематичного плану Українфільму на 1931 рік. Представлено засади та описано будову тематичного плану, перелічено запропоновані теми та матеріали, сценарії для звукового кіно. Вміщено статтю М.Бажана про сильні та слабкі сторони темплану Українфільму. Анонсовано вихід першого українського звукового кінофільму «Ентузіязм: Симфонія Донбасу» (1930; режисер та автор сценарію Дзиґа Вертов).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №18

Висвітлено здобутки української кінематографії за 1917–1930 роки, зокрема будівництво Київської кінофабрики. Представлено кадри та розказано про щойно зняті фільми: німий фільм «Перекоп» (1930, режисер Іван Кавалерідзе) та перший український звуковий кінофільм «Ентузіязм: Симфонія Донбасу» (1930; режисер та автор сценарію Дзиґа Вертов). Опубліковано нотатки М.Бажана про зйомки на лінкорі «Паризька комуна», вміщено кадри з фільмів «Мірабо», «На варті». Повідомлено про відкриття в Києві першого в Україні кінотеатру для звукового кіно, який зараз носить назву «Жовтень». Проаналізовано можливості вирішення проблем телебачення.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №19

На обкладинці презентовано кадр з фільму «На варті». Представлено звіт Київської кінофабрики за рік. Розказано про початок роботи Київського інституту кінематографії, а також про студентів та викладачів, підготовку учбових планів та програм, забезпечення літературою. Повідомлено про зйомки документального фільму «Парусник “Товариш”» (1930, режисер Олексій Дахно). Окремим розділом подано низку матеріалів, у яких висвітлюються технічні питання кіновиробництва, зокрема методи запису звуку.

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №20

У представленому номері проаналізовано тогочасні фільми, присвячені подіям 1905 року, вміщено кадри з фільмів «1905» (інша назва «Генеральна репетиція», режисер М.Білінський), «Чорні дні» (режисер П.Долина) та документального фільму «Кіноальбом 1905 року» (режисер М.Макотинський). Опубліковано низку матеріалів, в яких досліджено роботу нещодавно організованого Київського інституту кінематографії, зокрема висвітлено питання виробничої практики та виробничого навчання студентів, а також організації науково-дослідної роботи в інституті. Надруковано статтю про фізичні основи тонфільму (звукового фільму).

Бібліографічний опис:

Кіно : журн. укр. кінематографії. – [Х.] : ВУФКУ, 1930. – №23-24