Кармелюк

1830-ті роки, за кілька десятиріч до відміни кріпацтва на українських землях масово вибухають селянські повстання. До свого маєтку повертається з Парижу молодий граф Пігловський. Карету, в який він їде, оточують повсталі селяни. Їхній вирок — повісити пана — майже в останню мить скасовується, бо в кареті зовсім не граф, а його лакей — Устим Кармелюк, що стає одним із ватажків заколотів. На одній із «фабрик» польського пана в складних умовах дівчата-кріпачки тчуть казкової краси гобелени, одна із них намагається втекти і натрапляє на загін повстанців…

Фільм за матеріалами Людмили Старицької-Черняховської та повістю Марка Вовчка, знятий провідним режисером театру «Березіль» Фавстом Лопатинським, чи не найбільш наглядно втілює вплив художнього керівника театру Леся Курбаса на німий кінематограф.

Тут одразу впадають в око вишкіл і пластика курбасівських акторів, серед яких такі зірки як дружина режисера Зінаїда Пігулович, Степан Шагайда, Лесь Подорожній та інші. Оператор Олексій Калюжний використовує у «Кармелюці» дві контрастні манери зйомки — динамічну, яка створюється передусім рухомою камерою та монтажем, і скульптурно-статичну, яку він вибудовує за допомогою світла, затемненого тла та в деяких епізодах — диму, що нагадує його співпрацю з режисером Іваном Кавалерідзе над «Зливою», мабуть одним із найбільш експериментальних фільмів українського кіно.

Фільм вийшов на екрани 6 вересня 1931 року. В 1936 році був озвучений.