Йосип Кузьковський

Йосип Кузьковський – український художник-плакатист. Народився в Могилеві (Білорусь). Рано втратив матір і провів дитинство в Конотопі з батьком та мачухою. В 1917 році перебрався в Київ, да вступив до лав Червоної армії. Проте зустрівшись з антисемітизмом серед військових втік з армії до Вітебську. Наступного року знову повернувся до Києва, де влаштувався художником кіноплакатів в кінотеатр Шанцера на Хрещатику (пізніше – Перше Держкіно). В 1925 році після конфлікту з військовим комісаром під час виконання одного з живописних замовлень потрапив до в’язниці за колишнє дезертирство. В 1927 році опинився на свободі та під впливом дружини Ольги вступив до Київського художнього інституту. Проте остерігаючись політичного переслідування покинув інститут вже через два роки.

З 1929 року працював над кіноплакатами та декораціями на Київській кінофабриці. Його першим замовленням була робота в групі фільму Довженка «Земля» (1930). Паралельно до 1939 року працював в кінотеатрі на Хрещатику. Поєднуючи класичні та авангардистські прийоми, створив кілька десятків кіноплакатів до фільмів українського прокату 1920-30-х років. Під час його першої персональної виставки в Київському будинку художників в 1941 розпочалося бомбардування Києва. Подружжя залишає Україну.

Другу половину життя проживає в Узбекистані та Латвії, де займався живописом. В своїй творчості часто звертається до єврейських мотивів. Зокрема, його картина присвячена трагедії Бабиного Яру  експонується при вході в парламент Ізраїлю.